2 Хронік 1 глава — Переклад Хоменка → Толкование Далласской семинарии

Друга книга хроніки
Переклад Хоменка → Толкование Далласской семинарии

¹ Соломон, Давидів син, закріпивсь у своєму царстві, і Господь, його Бог, був з ним і зробив його вельми могутнім.

² Соломрн говорив Ізраїлеві: тисячникам, сотникам, суддям і князям по всьому Ізраїлі, головам батьківських домів.

³ Тоді пішли Соломон і вся громада з ним на узвишшя, що в Гівеоні, бо там був Божий намет зборів, який Мойсей, слуга Божий, зладив був у пустині.

⁴ Хоч Давид і переніс ковчег Божий з Кіріят-Єаріму на місце, що Давид був приготував для нього, нап'явши для нього намет у Єрусалимі,

⁵ але мідяний жертовник, що зробив був Бецалел, син Урі, сина Хура, зостався там перед наметом Господнім; туди Соломон з громадою й прийшли до нього.

⁶ Там Соломон зійшов на мідний жертовник перед Господом, що був у наметі зборів, і приніс на ньому 1000 всепалень.

⁷ Тієї ж самої ночі з'явився Бог Соломонові й сказав йому: «Проси, що маю тобі дати.»

⁸ Соломон сказав до Бога: «Ти зробив Давидові, моєму батькові, велику ласку і настановив мене царем замість нього.

⁹ Нехай же, Господи Боже, справдиться твоя обітниця Давидові, моєму батькові; бо ти настановив мене царем над народом численним, як земляний порох.

¹⁰ Дай же мені тепер мудрість і знання, щоб я спроможен був поводитися з цим народом, бо хто може правити народом твоїм великим?»

¹¹ І сказав Бог Соломонові: «За те, що в тебе це було на думці, і ти не просив багатства, скарбів і слави, ані смерти твоїх ворогів, ба навіть не просив довгого віку, а просив собі мудрости й знання, щоб правити моїм народом, над яким я настановив тебе царем,

¹² буде тобі дана премудрість і знання; а багатство, скарби й славу дам тобі такі, яких не було у царів, що були перед тобою, і не буде у тих, що будуть після тебе.»

¹³ Повернувся Соломон з узвишшя, що в Гевеоні, від намету зборів у Єрусалим, і почав царювати над Ізраїлем.

¹⁴ Соломон набрав собі колісниць і воїнів до колісниць; було у нього 1 400 колісниць і 12 000 воїнів до колісниць; він розмістив їх по містах до колісниць і при цареві в Єрусалимі.

¹⁵ Цар зробив срібло та золото в Єрусалимі такими звичайними, як каміння; а кедри такими, як сикомори, що росли в долині: така їх була сила.

¹⁶ Коні для Соломона приводили з Єгипту та з Кое; царські купці доставляли їх із Кое за готівку.

¹⁷ Вони приставляли з Єгипту колісницю за 600 шеклів срібла, а коня — за 150. Так само приставлювано їх за їхнім посередництвом для хеттитських царів та арамійських царів.

¹⁸ Тож Соломон постановив збудувати дім імені Господньому і царський палац для себе.

Толкование Далласской семинарии

I. Царствование Соломона (главы 1−9)

А. Мудрость и процветание Соломона (глава 1)

2Пар 1:1−6. С самого начала своего правления Соломон установил твердый контроль над всем царством. Это оказалось возможным, потому что Бог… был с ним и благословлял его.

Мы читаем о том, что царь и вожди Израиля отправились в паломничество в Гаваон — к скинии собрания, чтобы совершить жертвоприношения на медном жертвеннике, сделанном Веселеилом (Исх 31:11) под руководством Моисея (Исх 38:17); этот жертвенник все еще оставался в Гаваоне (1Пар 16:39−40; Исх 38:1−17). Ковчег Божий, однако, уже находился в Иерусалиме, перенесенный туда из Кириаф-Иарима Давидом («Перемещения ковчега завета»; 1 Дар. 6).

Вознеся Господу тысячу всесожжения, Соломон и вожди народа тем заявили о своей преданности Ему (стих 6).

2Пар 1:7−13. И в ответ Бог… явился… Соломону… в ту же ночь (очевидно, во сне; сравните 3Цар 3:5) и предложил царю просить у Него, что он захочет. Сознавая свою молодость и неопытность (1Пар 22:5; 29:1), Соломон не был уверен в своей способности править народом столь же многочисленным (по его выражению), как пыль на земле (сравните Быт 13:16, где схожий образ употреблен Самим Богом), над которым его, однако, воцарил Господь. И вот для того, чтобы ему успешно управлять сим народом (стих 10), Соломон просит у Бога премудрость (евр. хокмах подразумевает проницательность, интуицию и рассудительность) и знание (мадда означает практические познания и умение, необходимые для совершения повседневных дел).

Бескорыстный характер Соломоновой просьбы побудил Бога обещать ему не только просимое им, но и гораздо больше: богатство… и славу, каких не знал и не узнает никто другой из царей Израиля (стихи 11−12; сравните 1Пар 29:25).

2Пар 1:14−17. В подтверждение верности Господа данному Им обещанию летописец перечисляет все то, что свидетельствовало о «материальных благословениях» царя Соломона свыше. У него было: тысяча четыреста колесниц и двенадцать тысяч всадников (впрочем, употребленное здесь слово парасим, переведенное как «всадников», может означать и «коней»), которые находились в колесничных городах (сравните 3 Дар. 9:19) и… в Иерусалиме. Не представляется возможным установить, какие именно города были «колесничными», хотя предполагают (на основании 3Цар 9:15), что это были Гацор, Газер и Мегиддо.

Прибегая к гиперболе, летописец утверждает, что серебро и золото уподобились в царствование Соломона простым камням, а кедр ценился не больше древесины фиговых деревьев, в обилии произраставших в низменных местах западных предгорий.

Кроме того, Соломон с большой выгодой для себя ввозил в Израиль упомянутых коней и колесницы. Он ввозил их из Египта (и, может быть, из Малой Азии), а также из Кувы (предполагают, что речь идет о Киликии, располагавшейся в южной части современной Турции). За колесницу Соломон платил около 8, а за коня около 2 кг серебра. Часть коней и колесниц он оставлял для себя, а часть перепродавал царям Хеттейским и… Арамейским.

С какого-то момента Соломон, очевидно, забыл, о предостережении будущим царям Израиля, содержащимся во Втор 17:16−17, чтобы не обзаводились чрезмерный количеством коней, серебра и золота, ибо в накопительстве такого рода — угроза соблазна больше полагаться на богатство и связанное с ним могущество, чем на Господа Бога.