Если бы я и ожидать стал, то преисподняя — дом мой; во тьме постелю я постель мою;
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же.
Чи можу сподіватись? Шеол — моя домівка! У темряві стелю я собі постіль.
Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
Якщо ж я залишуся, то ад мені стане домом, адже в темряві постелили мені постіль.