Утомлён я воздыханиями моими: каждую ночь омываю ложе моё, слезами моими омочаю постель мою.
Зму́чився я від стогна́ння свого́, щоночі постелю свою обмиваю слізьми́, сльозами своїми окроплюю ложе своє!
Знемігся я від стогнання мого, щоночі ложе моє — мокре від плачу, сльозами обливаю мою постіль.
Лице моє запалось од смутку, й постарілось задля всїх ворогів моїх.
Я стомився від свого стогону; щоночі ставатиме мокрим ліжко моє, — своїми сльозами я обливатиму постіль свою.