1 Коли у вас виникне суперечка з кимось з віруючих, то хіба ж ви підете до суду неправедного замість того, щоб звернутися до Божих людей?
2 Невже ви не знаєте, що святі люди Божі судитимуть світ? І якщо ви судитимете світ, то хіба ж ви нездатні вирішити такі дрібні справи?
3 Чи ви не знаєте, що ми судитимемо Ангелів, не кажучи вже про справи життєві?
4 Тож якщо ви матимете справу з випадками повсякденного життя, чи призначите ви суддями тих, хто не має ніякого відношення до церкви?
5 Кажу я так, щоб соромно вам стало. Невже справи такі кепські, що серед вас не знайдеться жодного мудрого чоловіка, щоб розсудити двох своїх братів у Христі?
6 Брат іде до суду з братом, і ви дозволяєте невіруючим судити їх?
7 По суті, те, що ви вступаєте в сутяжництво одне з одним, є повною вашою поразкою. Чи не краще вам натомість стерпіти образу? Чи не краще вам стерпіти завдану шкоду?
8 Та ви ж самі ображаєте й грабуєте, і то своїх же братів і сестер у Христі!
9 9-10 Хіба ви не знаєте, що неправедні люди не успадкують Царства Божого? Не обманюйте самих себе! Ніхто, ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні мужоложці, ні злодії, ні скнари, ні п’яниці, ні наклепники, ні шахраї не успадкують Царства Небесного.
10
11 І деякі з вас були такими, але ви очистилися, були освячені й виправдані в ім’я Господа Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
12 «Все мені дозволено», — стверджуєте ви. Та у відповідь я вам кажу: не все доцільно й бажано. Навіть якщо це правда, що «усе дозволено мені», але ніщо не повинно володіти мною як рабом.
13 Ось інший мовить: «Їжа — для шлунку, а шлунок — для їжі». Та Бог знищить і те, й друге. Бо тіла наші не для розпусти, а для служіння Господу, [8] й Господь — для тіла нашого.
14 Бог не лише воскресив Господа з мертвих, Він і нас воскресить силою Своєю.
15 Чи ви не знаєте, що тіла ваші є членами Христа? Тож хіба я візьму частини тіла Христа і зроблю їх членами розпусниці? Звісно, ні!
16 Знов таки: чи не відомо вам, що той, хто з’єднується з розпусницею, стає з нею одним цілим? «Бо двоє, — сказано у Святому Писанні, — стають одним тілом».
17 Той же, хто з’єднується з Господом, духовно стає одним цілим з Ним.
18 Уникайте розпусти. Кожен гріх, вчинений людиною, — поза її тілом, але розпусник грішить проти власного тіла.
19 Невже ви не знаєте, що тіла ваші — це храми [9] Духа Святого, який живе в вас? І хіба ви не знаєте, що ви одержали Дух Святий від Бога, і що ви більше не належите собі?
20 Адже Господь сплатив за вас високу ціну, тож прославте Бога тілами своїми.
Стих 4
Итак, апостол желал, чтобы такие дела судили мудрые, верные и святые судьи, зарекомендовавшие себя в разных местах, а не люди, которые, проповедуя Евангелие, перемещались из одного места в другое... Если же не было мудрых судей, то следовало, как того хотел апостол, назначать их даже из ничего не значащих, так чтобы дела христиан не выносились на широкую публику.
О делах монашеских 29. CSEL 41:587.
Стих 11
Павел говорит, что они изменились к лучшему: не то чтобы вообще избавились от греха (что в этой жизни невозможно), но перестали подчиняться желанию греха (что в добропорядочной жизни возможно).
Источник: Против Юлиана 16.49. PL 44:850