1 Не вже ж із вас хто сьміє, мавши дїло з другим, судитись перед неправедними, а не перед сьвятими?
2 Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коли сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити?
3 Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тільки житейські речі?
4 Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддїв.
5 На сором вам глаголю: Хиба нема між вами й одного мудрого, котрий зміг би розсудити між братами своїми?
6 Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними!
7 І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
8 Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів.
9 Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники,
10 нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслїдять.
11 А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.
12 Все менї можна, та не все користне; все менї можна, та нїчому не дам орудувати мною.
13 Їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.
14 Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.
15 Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбницї? Нехай не буде!
16 Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.
17 Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.
18 Утїкайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.
19 Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої?
20 Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусї вашому; вони Божі.
Стих 4
Итак, апостол желал, чтобы такие дела судили мудрые, верные и святые судьи, зарекомендовавшие себя в разных местах, а не люди, которые, проповедуя Евангелие, перемещались из одного места в другое... Если же не было мудрых судей, то следовало, как того хотел апостол, назначать их даже из ничего не значащих, так чтобы дела христиан не выносились на широкую публику.
О делах монашеских 29. CSEL 41:587.
Стих 11
Павел говорит, что они изменились к лучшему: не то чтобы вообще избавились от греха (что в этой жизни невозможно), но перестали подчиняться желанию греха (что в добропорядочной жизни возможно).
Источник: Против Юлиана 16.49. PL 44:850