Переклад Куліша та Пулюя
1 Видиво Авдія. — Так говорить Господь Бог про Едом: До нас надійшла була од Господа Бога звістка, що посланий був до народів посол, сказати їм: Уставайте, виступимо в похід проти нього!
2 Глянь, тебе невеличким зробив я між народами, й тебе нї-за-що не мають.
3 Та тебе обманила гординя в серцї твому, ти бо живеш у провалах між скелями на високих місцях і міркуєш у серцї: Хто вниз мене скине?
4 Але хоч би ти піднявся, як орел, високо й між зорями гнїздо собі вимостив, то я тебе й звідти скину, говорить Господь Бог.
5 Чи се ж не злодїї дібрались до тебе, чи не ночні розбишаки, що тебе так спустошено? Та вони вкрали би лиш стільки, скілько б їм треба. А як би до тебе зібрались обирателї винограду, то хиба ж вони не зоставили б хоч скілько грон?
6 Ато ж — як же пограблять Езава й перешукають усї сховища у нього!
7 Аж поза гряницї виженуть тебе, а всї побратими твої обмануть тебе; здружені з тобою переможуть тебе, а ті, що хлїб твій їдять, будуть побивати тебе. О, нема в Едома розуму!
8 Се ж усе збудеться того дня, коли я вигублю мудрих у Едомі, і розумних із гір Езавових, говорить Господь.
9 Страхом побиті будуть хоробрі мужі твої, Темане, щоб так усї були вигублені побоєм на Езавових горах.
10 За пригнїтаннє твого брата Якова тебе сором окриє, і будеш викоренений по віки.
11 Того дня, коли ти виступив проти нього; того дня, коли чужинцї відводили військо його в неволю, коли чужоплемінники ввіходили в ворота його й про Ерусалим метали жереб, був і ти одним ізміж них.
12 Не годилося б тобі приглядатись з утаєною втїхою горю в день брата твого, в день переведення його в чужину; не неналежало б тобі радуватись у день погибелї синів Юдиних та розширювати рота в день біди їх.
13 Не годилось би тобі вдиратись у ворота мого народу в день нужди його, та дивитись на його лихо в день погибелї його, або посягати за добром його лихої в нього години;
14 Анї стояти на роздоріжжях, щоб убивати втїкачів його, або зраджувати тих, що в день нещастя уцїлїли.
15 Бо наближується день Господень на всї народи, й що ти чинив, те й тобі станеться; відплата твоя впаде на голову тобі.
16 Бо як ви пили на горі моїй сьвятій, так всї народи (з вами) пити муть і проковтнуть, та й минуться, наче б їх і не було.
17 А на Сион-горі буде спасеннє, й буде вона сьвятинею; і дом Яковів візьме в посїданнє займанщину свою.
18 І буде дом Яковів огнем, а дом Йосифів — полумєм, дом же Езавів — соломою; і запалять вони його й вигублять, та й не зістанеться нїкого з дому Езавового, бо так сказав Господь.
19 Полудняне одержять гору Езавову, подоляне ж впокорять собі Филистіїв, і посядуть країну Ефраїмову й країну Самарийську, а Бенямин посяде Галаад.
20 А повернувші з неволї зміж війська синів Ізрайлевих заволодїють землею Канаанською аж до Сарепти, переселенцї ж Ерусалимські, що жиють у Сефарадї, одержать міста полуденні.
21 І прийдуть вибавителї на Сион-гору, щоб осудити гору Езавову, — і настане царство Господнє.
Толкования Августина
Стих 17
Авдий, по объему своей книги кратчайший из всех пророков, говорит против Идумеи, т. е. народа Исава, отвергнутого первенца из двух сыновей-близнецов Исаака, внуков Авраама, Если допустить, что по способу выражения, по которому часть принимается вместо целого, Идумея поставлена вместо язычников, то можно разуметь о Христе следующие слова пророка: «А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею» (17 А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею; и дом Иакова получит во владение наследие свое. Авд 1:17); и несколько далее, в самом конце пророчества: «И взыдут спасаемии от горы Сиони, еже отмстити гору Исавлю: и будет царство Господеви» (21 И придут спасители на гору Сион, чтобы судить гору Исава, и будет царство Господа. Авд 1:21).
«О граде Божием". Книга 18. Глава XXXI. Какие пророчества о спасении мира во Христе находятся у Авдия, Наума и Аввакума
Стих 20
Авдий, по объему своей книги кратчайший из всех пророков, говорит против Идумеи, то есть народа Исава, отвергнутого первенца из двух сыновей — близнецов Исаака, внуков Авраама. Если допустить, что по способу выражения, по которому часть принимается вместо целого, Идумея поставлена вместо язычников, то можно разуметь о Христе следующие слова пророка: А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею (17 А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею; и дом Иакова получит во владение наследие свое. Авд 1:17). И несколько далее, в самом конце пророчества: и взойдут спасаемые от горы Сион, чтобы судить гору Исава, — и будет царство Господа1 . Ибо ясно, что это исполнилось, когда спасение от горы Сион, то есть верующие во Христа из Иудеи, под которыми главным образом разумеются апостолы, взошли, чтобы защитить гору Исава. А в чем состояла эта защита, как не в том, что проповеданием Евангелия они устроили спасение тех, которые уверовали, дабы избавиться от власти тьмы и вступить в Царство Божие? Это заключительными словами и выразил пророк, прибавив: и будет царство Господа (21 И придут спасители на гору Сион, чтобы судить гору Исава, и будет царство Господа. Авд 1:21). Ибо гора Сион означает Иудею, где по предсказанию имело совершиться спасение и святое, то есть Иисус Христос. Под горою же Исава разумеется Идумея, знаменующая языческую Церковь, которую, как я объяснил, защищают спасаемые от Сиона, дабы она сделалась царством Господу. Это было темно, пока не сбылось; но кто из верующих не знает, что оно сбылось?
Примечания
- 1 — Ср. 21 И придут спасители на гору Сион, чтобы судить гору Исава, и будет царство Господа. Авд 1:21.
Источник: О граде Божием 18.31. Opera 2:271.