1 Коли спинився заколот мужів довкруги збору, то промовив і Олоферн, вождь сили Ассура, перед усім народом чужинців до Ахіора і до всіх синів Моава:
2 Хто ти є, Ахіор, і найманці Єфрема, що ти в нас так пророкуєш, як сьогодні, і ти сказав не воювати проти народу Ізраїля, бо їхній Бог щитом їх покриває? І хто Бог, хіба не Навуходоносор? Він пошле свою силу і вигубить їх з поверхні землі, — і їхній Бог не спасе їх!
3 Але ми, його раби, поб’ємо їх, як одного чоловіка, і вони не витримають сили наших коней.
4 Бо знищимо їх у них, і їхні гори сп’яніють від їхньої крові, їхні рівнини наповняться їхніми мерцями, і не встоїть стопа їхніх ніг перед нашим обличчям, але загинуть вигубленням, — каже цар Навуходоносор, володар усієї землі. Адже він сказав, що не будуть даремними слова його мови.
5 Ти ж, Ахіоре, найманцю Аммона, який сказав ці слова в дні твоєї безбожності, більше не побачиш мого обличчя від цього дня, аж доки не помщуся на роді тих, що з Єгипту!
6 І тоді твої легені прошиє залізо меча мого війська і народ моїх слуг, і впадеш від їхніх ран, коли вони повернуться.
7 І хай мої раби повернуть тебе до гірської околиці й поставлять тебе в одному з гірських міст,
8 і не загинеш, аж доки не будеш погублений з ними.
9 І якщо віриш твоїм серцем, що не будуть захоплені, хай твоє обличчя не занепадає. Я сказав, і ніщо з моїх слів не пропаде.
10 І Олоферн наказав своїм слугам, які стояли в його шатрі, взяти Ахіора, відіслати його до Ветулії і віддати в руки синів Ізраїля.
11 І його раби взяли його, і повели його за межі табору до рівнини, пішли з-посеред рівнини до гірської околиці й прийшли до джерел, які були під Ветулією.
12 А коли мужі міста на верхів’ї гори побачили їх, то взяли свою зброю і вийшли з міста на верхів’я гори, і кожний муж, який кидав з пращі, стійко захищали свій схил і кидали на них камінням.
13 Вони, підсунувшись до гори, зв’язали Ахіора і залишили покинутим біля підніжжя гори, і відійшли до свого пана.
14 Вийшовши зі свого міста, сини Ізраїля підійшли до нього і, розв’язавши його, відвели до Ветулії і поставили його перед володарями їхнього міста,
15 якими були в ті дні Озія, син Міхи з племені Симеона, Хаврій, син Ґотоніїла, і Харміс, син Мелхіїла.
16 Вони скликали всіх старійшин міста, і збігся кожний їхній молодець і жінки на збори, і поставили Ахіора посеред усього їхнього народу, і запитав його Озія, що сталося.
17 І, відповівши, той сповістив їм слова збору Олоферна і всі слова, які він сказав посеред володарів синів Ассура, і те, що гучно виказав Олоферн проти дому Ізраїля.
18 І народ, упавши, поклонився Богові й закричав, гукаючи:
19 Господи, Боже неба, поглянь на їхні гордощі й помилуй пригноблення нашого роду, і на цей день зглянься на обличчя тих, що тобі освячені!
20 Вони потішили Ахіора і дуже його похвалили,
21 і взяв його Озія зі збору до свого дому і зробив прийняття старійшинам, і цілу ту ніч прикликали Бога Ізраїля на допомогу.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Книга Юдити, 6 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.