1 У країні Авсітіди був один чоловік на ім’я Йов, і той чоловік був праведний, непорочний, справедливий, побожний, який віддалявся від усякого злого діла.
2 Було ж у нього сім синів і три дочки.
3 І в нього була худоба — сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць, які пасуться, і дуже велике господарство, і він звершував великі справи на землі. І чоловік той був із найбільш знатних жителів сходу сонця.
4 Коли його сини сходилися до нього, то відзначали торжество кожного дня, беручи разом із собою трьох своїх сестер, щоб їсти і пити з ними.
5 І як тільки закінчувалися дні торжества, Йов, уставши вранці, посилав і очищував їх, і приносив за них жертву за їхнім числом, і одне теля за гріхи, за їхні душі. Бо Йов казав: Щоб часом мої сини у своїй думці не вчинили зло проти Бога. І так Йов чинив усі дні.
6 Коли настав певний день, і ось Божі ангели прийшли, щоб постати перед Господом, то диявол прийшов з ними.
7 І Господь запитав диявола: Звідки ти прийшов? А диявол у відповідь сказав Господу: Я прийшов, обійшовши землю і обійшовши піднебесну.
8 А Господь йому сказав: Чи звернув ти свою увагу на Мого раба Йова? Адже немає між тими, хто на землі, такого чоловіка, як він: непорочного, праведного, побожного, який віддаляється від усякого поганого діла!
9 А диявол у відповідь в присутності Господа сказав: Хіба не даром Йов вшановує Бога?
10 Чи не Ти поставив його зовнішню огорожу — і в середині його дому, і ззовні всього, що є довкола нього? Ти поблагословив діла його рук, і Ти зробив його худобу численною на землі.
11 Але простягни Твою руку і доторкнися до всього, що він має. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя?
12 Тоді Господь сказав дияволові: Ось Я даю у твою руку все, що в нього є, та його самого не торкайся! І диявол відійшов від Господа.
13 І був подібний день, сини Йова і його дочки пили вино в домі їхнього старшого брата.
14 І ось вісник прийшов до Йова, і доповів йому: Пари волів орали, і ослиці паслися, тримаючись поблизу них.
15 Та розбійники, напавши, захопили їх у полон, а рабів вони повбивали мечами! Я ж сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити!
16 Ще коли цей говорив, прийшов інший вісник і сказав Йовові: Вогонь упав із неба і спалив овець, і так само пожер пастухів! А я сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити!
17 Ще як цей говорив, прийшов інший посланець і сказав Йовові: Кіннотники зробили проти нас три загони і оточили верблюдів, полонили їх, а рабів убили мечами! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!
18 Ще як цей говорив, приходить інший вісник, звіщаючи Йовові: Коли твої сини і твої дочки їли та пили в їхнього старшого брата,
19 раптово здійнявся з пустелі сильний вітер і торкнувся чотирьох кутів дому, і дім завалився на твоїх дітей, і вони загинули! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!
20 Тож Йов, уставши, роздер свій одяг і обстриг волосся голови, і, упавши на землю, поклонився і сказав:
21 Я сам нагим вийшов з лона моєї матері і нагим туди повернуся. Господь дав, Господь забрав. Сталося так, як було до вподоби Господу. Нехай Ім’я Господнє буде благословенне!
22 У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов у нічому не згрішив перед Господом і не виявив безумності перед Богом.