1 Підхопивши Софар, мінеєць, сказав:
2 Той, хто багато промовляє, і слухатиме відповідь. Хіба промовистий вважається праведним? Благословенний, народжений від жінки, хто має коротке життя.
3 Не будь багатомовним, бо немає кому дати тобі відповідь.
4 Не говори: Я є чистий у вчинках і без пороку перед Ним!
5 Але що, коли б Господь до тебе заговорив! А Він відкриє Свої уста до тебе!
6 Тоді Він сповістить тобі силу мудрості, бо Він удвічі буде проти тебе. І тоді пізнаєш, що належне прийшло тобі від Господа за те, що ти згрішив!
7 Хіба ти знайдеш стежку Господа, чи ти прийшов до останнього з того, що звершив Вседержитель?
8 Небо високе, і що ти вдієш? А що глибше від тих, які в аді, ти знаєш?
9 Чи довше від міри землі, чи від ширини моря?
10 Якщо ж Він знищить усе, хто скаже Йому: Що Ти вчинив?
11 Адже Він Сам знає діла беззаконних, бачачи невідповідне, Він не пропустить!
12 Людина ж надаремно пливе словами, — смертний, народжений від жінки, подібний до пустельного осла.
13 Адже коли ти зробив чистим своє серце, то підносиш до Нього руки,
14 коли ж щось беззаконне є у твоїх руках, то віддали його [1] від себе, і неправедність у твоєму житті хай не поселиться.
15 Бо таким чином твоє обличчя засяє, наче чиста вода, тож скинь нечистоту і не матимеш страху.
16 Ти забудеш про труднощі, наче про хвилю, яка проминула, і не боятимешся.
17 І молитва твоя буде наче рання зірка, — з полудня зійде тобі життя.
18 Ти будеш упевненим, тому що в тебе є надія, а з турбот і занепокоєння в тебе з’явиться мир.
19 Бо заспокоїшся, і не буде того, хто воює проти тебе. А численні, які нападають, тебе благатимуть.
20 Спасіння ж їх покине, бо їхня надія — згуба, очі ж безбожних розтануть.