1 Продовжуючи далі, Йов сказав у вступі:
2 Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?
3 Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.
4 Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
5 Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.
6 Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
7 Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.
8 Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
9 Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
10 Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,
11 бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.
12 Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.
13 Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.
14 Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.
15 На око був я сліпий, а на ногу — кульгавий, —
16 я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.
17 Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.
18 Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.
19 Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.
20 Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.
21 Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.
22 А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.
23 Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.
24 Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.
25 Я вибрав їхню дорогу, і я перебував, як володар, і я жив, наче цар між лицарями, немов той, хто потішає страждаючих.