1 Господи, Батьку і Владико мого життя, не залиши мене в їхній пораді й не остав мене впасти в них.
2 Хто покладе бичування на моє розумування і напоумлення мудрості на моє серце, щоб не пощадили за мої незнання, і не минули їхні гріхи,
3 щоб не помножилися мої незнання, і мої гріхи не стали численними, і я не впав перед противниками, та не зрадів наді мною мій ворог, від яких далекою є надія твого милосердя?
4 Господи, Батьку і Боже мого життя! Не дай гордості моїм очам
5 і відверни від мене пожадання.
6 Хай пожадання живота і спілкування не охоплять мене, і не видай мене безсоромній душі.
7 Діти, послухайте напоумлення уст, і хто береже, не схибить.
8 Грішник буде схоплений своїми устами, і зневажливий і гордий спіткнуться об них.
9 Не клади клятви твоїми устами і не призвичаюйся до називання Святого Імені.
10 Бо, як у раба, за яким завжди слідкують, не бракуватиме побоїв, так і той, хто клянеться і обзиває, ніколи від гріха не очиститься.
11 Чоловік, що багато клянеться, наповниться беззаконня, і не відійде різка від його дому. Якщо вчинить переступ, — гріх його на ньому, а якщо не зважатиме, він подвійно згрішив. І якщо намарно поклявся, не виправдається, бо його дім наповниться нападів.
12 Є мова, покрита смертю, хай не знайдеться в спадку Якова. Адже це все відступить від побожних, і вони не перебуватимуть у гріхах.
13 Не дай твоїм устам звикнути до непристойної поведінки, бо в ній є слово гріха.
14 Пам’ятай батька і твою матір, бо сидиш серед вельмож, щоби часом ти не забувся перед ними і за твоїм звичаєм не став нерозумним та не забажав, щоб ти краще не народився, і не прокляв день твого народження.
15 Людина, що звикла до слів погорди, не буде напоумлена впродовж усіх своїх днів.
16 Два роди людей множать гріхи, а третій накличе гнів.
17 Душа тепла, як палаючий вогонь, — не згаситься, аж доки не застигне. Чоловік, розпусний у тілі своєї плоті, не спиниться, аж доки не запалить вогонь. Кожний хліб — солодкий для розпусної людини: вона не перестане, аж доки не помре.
18 Людина, що злізає зі свого ліжка, кажучи у своїй душі: Хто мене бачить? Темрява довкола мене, і стіни мене покривають, і ніхто мене не бачить. Чого лякатимусь? Всевишній не згадає моїх гріхів.
19 Тож його страх — очі людей, і він не пізнав, що Господні очі в десять тисяч разів світліші за сонце, що вони дивляться на всі людські дороги, і що пізнають тайні частини.
20 Раніше, ніж створене, усе Ним пізнане, і так після закінчення.
21 Цей помститься на вулицях міста, і де не думав, буде притиснений.
22 Так і жінка, що покинула чоловіка, і що пристала до спадку від чужого.
23 Адже, по-перше, не послухала закону Всевишнього, по-друге, учинила переступ проти свого чоловіка, і, по-третє, учинила перелюб у розпусті та видала дітей від чужого чоловіка.
24 Вона буде виведена зі збору, і будуть відвідини на її дітях.
25 Не будуть дані їй діти на корінь, і її галуззя не принесуть плоду.
26 На прокляття залишить свою пам’ять, і її погорда не забереться,
27 і пізнають ті, що залишилися, що нічого не краще від Господнього страху, і ніщо не солодше від того, щоб сприймати Господні заповіді. 28 Іти за Богом — велика слава, а довжина днів — бути тобі Ним забраним.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Книга пророка Ісуса, сина Сираха, 23 глава. Українська Біблія. Турконяк.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.