Переклад Хоменка
1 «Як же все те надійде на тебе, благословення й прокляття, що я появив перед тобою, і як ти між усіма народами, куди загнав був тебе Господь, Бог твій, приймеш їх до серця,
2 і навернешся до Господа, Бога твого, і слухатимешся його голосу, ти і твої сини, в усьому так, як я заповідав тобі сьогодні, всім твоїм серцем і всією твоєю душею,
3 то Господь, Бог твій, дасть тобі кращу долю і змилосердиться над тобою; він позбирає тебе знову з-поміж усіх народів, між якими порозсівав тебе Господь, Бог твій.
4 Навіть якби твої вигнанці були й на самому кінці неба, то й звідтіля позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти візьме тебе;
5 та й приведе тебе Господь, твій Бог, у землю, якою заволоділи твої батьки, і ти заволодієш нею, і зробить тебе щасливим, і намножить тебе більше, ніж твоїх батьків.
6 Тоді Господь, Бог твій, обріже твоє серце й серце твоїх потомків, щоб ти любив Господа, Бога твого, всім твоїм серцем і всією душею твоєю, та й щоб ти жив.
7 Всі ті прокляття оберне Господь, Бог твій, проти твоїх ворогів і ненависників, які тебе переслідували.
8 А ти знову слухатимешся голосу Господа, твого Бога, й виконуватимеш усі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні.
9 І Господь, Бог твій, дасть тобі достаток у всякому ділі рук твоїх, у плоді твого лона й у плоді твоєї скотини, й у плоді твого поля — тобі на благо; бо Господь знову радітиме тобою, даючи тобі добро, як радів він твоїми батьками:
10 тому що слухатимешся голосу Господа, Бога твого, допильновуючи його заповіді та його установи, те, що написане в цій книзі закону, тому, що повернешся до Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією душею твоєю.
11 Бож заповідь, яку заповідаю тобі нині, не занадто тяжка для тебе й недосяжна тобі.
12 Не на небесах вона, щоб казати: Хто зніметься для нас на небо й дістане її нам, щоб ми її почули та виконували?
13 Та й не за морем вона, щоб казати: Хто для нас поплине ген за море, і дістане її нам, щоб ми її почули та виконували?
14 Ні! це слово дуже близько до тебе, воно в тебе на устах і у твоєму серці, щоб його виконувати.
15 Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо!
16 Як слухатимеш заповіді Господа, Бога твого, що її заповідаю тобі нині, — любитимеш Господа, Бога твого, ходитимеш його дорогами та додержуватимешся його заповідей, установ і рішень, — то житимеш і розмножишся, і Господь, Бог твій, поблагословить тебе на землі, що йдеш її зайняти.
17 Коли ж твоє серце відвернеться, і ти не слухатимеш, і даси себе звести і станеш припадати лицем до землі перед іншими богами та служити їм,
18 то заявляю вам сьогодні, що загинете напевно; не довго житимете на землі, куди ти, перейшовши Йордан, простуєш, щоб її зайняти.
19 Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо й землю; життя і смерть появив я перед тобою, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству,
20 любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього; в тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття, щоб тобі жити на землі, яку Господь, твій Бог, клявся дати твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.»
Новой Женевской Библии
30:1−10 Моисей обращает свой взгляд в будущее и предсказывает исполнение всех проклятий и благословений, а после всего — говорит о великих обетованиях, исполнение которых полностью еще не осуществилось.
30:2 от всего сердца твоего и от всей души твоей. Моисей вновь ссылается на великую заповедь, данную в 6:5, сохраняя надежду на покаяние даже в случае отступничества народа и суда над ним.
30:4−5 Милость Бога к Израилю во время восстановления его будет не меньше или даже больше гнева Его.
30:6 обрежет Господь... сердце твое. См. ком. к 10:16. Обещанное восстановление народа и возобновление завета станет результатом всевластной работы Бога в сердцах избранных Им людей. Обрезав их сердца, Бог заменит их «жестоковыйность» (5:29; 10:16; 29:4) смирением и раскаянием, в коих они так нуждаются (ср. ст. 1−2), и, таким образом, очистит для Себя народ, который будет любить Его и повиноваться Ему.
30:7 на врагов твоих. Будущее восстановление станет осуществлением обетования, данного Аврааму и его семени: «Злословящих тебя прокляну» (Быт 12:3). Таким образом Моисей связывает восстановление, описанное в ст. 3−10, с Божиим судом над врагами избранного Им народа.
30:11−14 Напоминая о ранее сказанном (6:6), Моисей утверждает, что заповедь, которую Бог открыл через него, и праведность, которую Он требует от израильтян, доступны (ст. 11). Однако он предсказывает, что люди «с необрезанными сердцем и ушами» не увидят того, что «не далеко», и будут искать не там, где следует (ст. 12−13). Эту праведность Господь явил в Своих делах, когда спасал Свой народ и вершил суд; тем самым Он подтвердил истинность клятвы, данной Им Аврааму, Исааку и Иакову (ср. 8:17−18; 9:4−6; 30:1−7, особенно 1:29−33; 9:23). Поэтому заповедь, которую провозглашает здесь Моисей, представляет собой призыв к вере: праведность, согласно этой заповеди, достигается только верой (ср. 30:1−10 и ком.). Апостол Павел ссылается на эти стихи в Рим 10:6−8, истолковывая увещевание Моисея в свете откровения Божией праведности во Христе. То, что Бог совершил во Иисусе Христе, вновь открывает Его праведность (Рим 3:21−26) и подтверждает Его клятву, данную отцам (ср. Рим 4:18−25; Гал 3).
30:15 предложил тебе. Существуют только два пути — жизнь и смерть, Божие благословение и Божие осуждение. Моисей говорит: «Избери жизнь» (ст. 19). Иисус Навин предложил тот же выбор (Нав 24:15). Иисус Христос, Который выше, чем Моисей, призывает Своих учеников идти узким путем, ведущим к жизни (Мф 7:13−14).
30:19 Во свидетели... небо и землю. В конце древних договорных документов приводился список свидетелей. В завете, о котором говорит Библия, в свидетели призывается Божие творение.