Переклад Хоменка
1 Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;
2 одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.
3 В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;
4 після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.
5 По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:
6 «Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.
7 Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.
8 Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.
9 Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.
10 Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.
11 Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.
12 Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?
13 Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.
14 І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.
15 Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.
16 Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.
17 Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.
18 І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.
19 Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.
20 І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.
21 Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.
22 Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.
23 Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.
24 Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.
25 Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.
26 Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;
27 і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.
28 І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!
29 А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!
30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;
31 та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.
32 Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,
33 який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.
34 Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:
35 Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,
36 крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.
37 Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!
38 Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.
39 А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.
40 Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.
41 А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.
42 Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!
43 Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.
44 От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.
45 Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.
46 І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»
Новой Женевской Библии
1:1−5 Эти вступительные стихи представляют автора книги и повествуют об обстоятельствах, при которых он обратился к народу перед своей смертью, незадолго до того, как Израиль перешел реку Иордан.
1:1 за Иорданом. Соответствующее этому выражению древнееврейское слово происходит от корня, означающего «пересекать, переправляться», и используется по отношению к любой из двух сторон реки: «по ту сторону Иордана», «по эту сторону Иордана» (см. Введение: Автор).
против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом. Слово Суф, что значит «тростник», часто применяется к названию Чермного моря — Yamsuph, в древние времена, несомненно, включавшего в себя залив Акаба (3Цар 9:26). Вероятно, это название относится здесь именно к заливу Акаба, однако то же слово в форме женского рода (Суфа) используется в Чис 21:15 для обозначения места, находящегося вблизи потока. Пустыня Фаран находилась где-то на Синайском полуострове, но более точное местонахождение ее не известно (Чис 10:12; Чис 12:16). Гора Фаран упоминается во Втор 33:2 и Авв 3:3, Лаван и Дизагав нигде больше не упоминаются, поэтому о них ничего не известно. Словом «Асироф» называется местность, где находился стан израильтян на пути от Синая до Кадес-Варни (Чис 11:35; Чис 13:1; Чис 33:17−18). Одно из значений слова «Асироф» — «селения»; вероятно, существовало несколько населенных пунктов под таким названием. Подробнее о том, где находился в то время лагерь израильтян, можно узнать из первых глав книги Иисуса Навина (2:1; 3:1, 17).
1:2 одиннадцати дней пути. От горы Сеир израильтяне шли по долине, лежащей к северу от Ецион-Гавера, следовательно, путь, пройденный ими, был не менее 280 км.
1:3 Сорокового года. Это реальная дата, а не приблизительное время жизни одного поколения. В ст. 2, 14 говорится о том, что израильтяне достигли долин Заред, лежащей недалеко от южных границ Мертвого моря, через тридцать восемь лет странствий. Согласно этому, остается еще два года на завоевание Ханаана.
1:4 Сигона ...Ога. См. 2:24−3:11.
в Есевоне. Древнее название города Хесбан.
в Едреи. Современный город Дра (Едра), расположенный на границе между Сирией
1:5 в земле Моавитской. Израильтяне расположились на равнинах Моава (Чис 22:1; Чис 26:3, 63), или в земле моавитской (29:1; 32:49). Однако Израиль должен был сражаться не с моавитянами. Иеффай, пересказывая эту историю в Суд 11:14−27, утверждает, что Израиль отвоевал этот район не у моавитян или аммонитян, а у Ога-аморрея, который первым завоевал эту территорию.
1:6 — 4:40 Моисей обращается к истории Израиля. Он рассказывает о путешествии израильского народа от горы Синай до Хормы, далее — по направлению к потоку Арнон, а затем — вглубь Трансиордании. Завершается этот раздел книги кратким напоминанием основной идеи завета, который будет возобновлен с рождением нового поколения израильтян.
1:6 в Хориве. Еще одно наименование Синая, относящееся к горе или пустыне; Хорив же только один раз называется горой (Исх 33:6). В данном случае, вероятно, имеется в виду земля у подножия горы Синай.
1:7 в землю Ханаанскую. Границы обетованной земли были указаны Аврааму в Быт 15:18−19, что означало грядущее вытеснение с этой земли хананеев и других народов.
1:8 Господь с клятвою. Торжественная клятва Бога дать землю потомкам Авраама упоминается, по крайней мере, шесть раз в книге Бытие, а также в книгах Исход, Левит и Числа. В книге Второзаконие она встречается более двадцати раз. Эта клятва была частью завета Божия, заключенного с патриархами.
1:13 изберите себе... мужей мудрых. См. Исх 18:24−26. Во время годичного пребывания у горы Синай Моисей определил для народа законодательную систему, организовал войско и установил порядок богослужения (о судьях см. 16:18; 17:8; 19:17).
1:19 в Кадес-Варни. Кадес означает «святое место» (Чис 13:27). Коренные жители этой земли, несомненно, называли так места, которые они считали священными (Суд 4:6; Нав 15:23).
1:26 воспротивились. Повествование о поражении у Кадеса во многом соответствует изложенному в Чис 13, где упоминаются двенадцать соглядатаев, представивших отчет об обетованной земле и рассказавших о могуществе аморреев. И там, и здесь говорится о верности Халева, об увещевании полагаться на Бога, о приговоре, вынесенном целому поколению, о том, как народ изменил свое решение и пожелал сразиться с врагами, несмотря на предупреждения Моисея о неизбежном поражении.
1:28 сынов Енаковых. Слово Енак упоминается в египетских текстах начала II тысячелетия до Р.Х. как имя одного из правителей Ханаана, который, возможно, имеет какое-то отношение к библейскому Енаку (Чис 13:22). Высокорослые сыны Енаковы наводили ужас на израильтян. Иисус Навин победил этот народ, впоследствии слившийся с филистимлянами (Нав 12:21−22).
1:33 ночью в огне. См. Исх 13:21; Чис 9:15−23.
1:37 на меня прогневался Господь. Приговор, вынесенный неверному поколению, коснулся и Моисея. Бог не позволил ему вступить в Ханаан. (О причине такого решения см. 32:51; Чис 20:1−13; Чис 27:14).