Другазаконьне 1 глава

Кніга Другазаконьне
Пераклад Антонія Бокуна → Новой Женевской Библии

Пераклад Антонія Бокуна

1 Вось словы, якія прамовіў Майсей да ўсяго Ізраіля за Ярданам у пустыні, у Арабе насупраць Суфу, паміж Паранам, Тафэлем, Лябанам, Хацэротам і Дызагабам,
2 на адлегласьці ў адзінаццаць дзён [дарогі] ад Харэву праз горы Сэір да Кадэш-Барнэа.
3 І сталася ў саракавым годзе, у адзінаццатым месяцы, у першы [дзень] месяца прамовіў Майсей да сыноў Ізраіля ўсё, што яму ГОСПАД загадаў сказаць ім.
4 Пасьля перамогі над Сыгонам, валадаром Амарэйцаў, які жыў у Хешбоне, і Огам, валадаром Башану, які жыў у Аштароце ў Эдрэі,
5 за Ярданам, у зямлі Мааў, пачаў Майсей тлумачыць закон гэты, кажучы:
6 «ГОСПАД, Бог наш, прамовіў да нас на Харэве, кажучы: “Досыць ужо вам быць на гэтай гары.
7 Павярніцеся і выйдзіце, і ідзіце на гару Амарэйцаў і да ўсіх суседзяў іхніх, у Арабу, у горы і ў даліны, і ў Нэгеў, і на бераг мора, у зямлю Хананейцаў, і ў Лібан, аж да ракі вялікай, ракі Эўфрат.
8 Глядзіце, Я даў вам гэтую зямлю. Увайдзіце, вазьміце на ўласнасьць зямлю гэтую, якую запрысяг ГОСПАД даць Абрагаму, Ісааку і Якубу, і насеньню іхняму пасьля іх”.
9 І сказаў я вам у той час: “Не магу я адзін весьці вас;
10 ГОСПАД, Бог ваш, памножыў вас, і вось, сёньня вы шматлікія, як зоркі ў небе.
11 ГОСПАД, Бог бацькоў вашых, няхай павялічыць вас у тысячу разоў і дабраславіць вас, як Ён гаварыў вам.
12 Як я адзін панясу патрэбы вашыя, цяжары вашыя і спрэчкі вашыя?
13 Выберыце сабе ў каленах вашых людзей мудрых, разумных і выспрабаваных, і я пастаўлю іх начальнікамі вашымі”.
14 І адказалі вы мне, і сказалі: “Добрая гэта рэч, якую ты кажаш зрабіць”.
15 І выбраў я тады з начальнікаў каленаў вашых мужоў справядлівых і выспрабаваных, і паставіў іх начальнікамі над вамі: тысячнікамі, сотнікамі, пяцідзясятнікамі, дзясятнікамі і загадчыкамі працы для каленаў вашых.
16 І загадаў я судзьдзям вашым, кажучы: “Слухайце справу братоў вашых і судзіце справядліва між чалавекам і братам ягоным, і прыхаднем.
17 Не глядзіце на аблічча ў судзе, выслухайце як малога, так і вялікага. Ня бойцеся аблічча чалавека, бо гэта суд Божы. А справу, якая для вас будзе цяжкай, прынясіце да мяне, і я выслухаю яе”.
18 І я загадаў вам пра ўсе рэчы, якія вы маеце рабіць.
19 І вырушылі мы ад Харэву і прайшлі ўсю пустыню гэтую, вялікую і страшную, якую вы бачылі, па шляху да гор Амарэйскіх, як загадаў нам ГОСПАД, Бог наш, і прыйшлі ў Кадэш-Барнэа.
20 І я сказаў вам: “Вы прыйшлі да гор Амарэйскіх, якія ГОСПАД, Бог наш, дае нам.
21 Глядзі, ГОСПАД, Бог ваш, даў зямлю перад абліччам вашым, увайдзі і вазьмі яе ў валоданьне, як сказаў табе ГОСПАД, Бог бацькоў тваіх; ня бойся і не палохайся”.
22 І падыйшлі вы ўсе да мяне, і сказалі: “Пашлём людзей перад абліччам нашым, каб агледзелі зямлю і паведамілі пра дарогу, якою маем ісьці, і пра гарады, у якія маем увайсьці”.
23 І было добрым у вачах маіх слова гэтае, і я выбраў спаміж вас дванаццаць мужоў, па адным з кожнага калена.
24 І яны выйшлі, і скіраваліся ў горы, і дайшлі да даліны Эшколь, і агледзелі яе.
25 І ўзялі яны ў рукі свае плады той зямлі, і прынесьлі нам, і паведамілі нам, і сказалі: “Добрая тая зямля, якую дае нам ГОСПАД, Бог наш”.
26 Але вы не хацелі ісьці і не паслухалі слова ГОСПАДА, Бога нашага.
27 І наракалі ў намётах сваіх, і казалі: “З нянавісьці да нас вывеў нас ГОСПАД з зямлі Эгіпецкай, каб выдаць нас у рукі Амарэйцаў на загубу.
28 Куды пойдзем? Браты нашыя напалохалі сэрцы нашыя, кажучы: “Народ той шматлікі і большы за нас, гарады там вялікія і аж у неба ўмацаваныя; і бачылі мы таксама там сыноў Анака”.
29 І сказаў я вам: “Не дрыжыце і ня бойцеся іх.
30 ГОСПАД, Бог наш, Які ідзе перад намі, будзе ваяваць за нас, як зрабіў Ён у Эгіпце на вачах нашых,
31 і ў пустыні, дзе ты бачыў, як ГОСПАД, Бог твой, насіў цябе, як носіць чалавек сына свайго, на ўсім шляху, якім вы ішлі, аж пакуль не прыйшлі вы ў месца гэтае.
32 Але вы так і не паверылі слову ГОСПАДА, Бога вашага,
33 Які ішоў перад вамі ў дарозе, каб шукаць вам месца для табару вашага — ноччу ў агні, каб асьвятляць вам шлях, якім маеце ісьці, а ўдзень — у воблаку”.
34 І пачуў ГОСПАД голас словаў вашых, і разгневаўся, і прысягнуў, кажучы:
35 “Ня ўбачыць ніводзін чалавек з гэтага пакаленьня ліхога тую добрую зямлю, якую Я прысягнуў даць бацькам вашым,
36 акрамя Халева, сына Ефунны. Ён яе ўбачыць, яму і сынам яго дам Я зямлю гэтую, па якой ён хадзіў, бо ён спаўняў [слова] ГОСПАДА”.
37 Таксама на мяне загневаўся ГОСПАД з-за вас, кажучы: “І ты туды ня ўвойдзеш.
38 Егошуа, сын Нуна, які стаіць перад абліччам тваім, ён туды ўвойдзе. Яго падбадзёрвай, бо ён дасьць Ізраілю ў валоданьне [зямлю].
39 Дзеці вашыя, пра якіх вы гаварылі, што павядуць іх у палон, і сыны вашыя, якія сёньня не разумеюць, што добрае, а што ліхое, яны ўвойдуць туды; ім Я дам зямлю гэтую, і яны завалодаюць ёю.
40 А вы павярніце і рушце ў пустыню шляхам да Мора Чырвонага”.
41 І адказалі вы мне, і сказалі: “Саграшылі мы перад ГОСПАДАМ, мы пойдзем і будзем ваяваць, як загадаў нам ГОСПАД, Бог наш”. І вы перапаясаліся зброяй баявой і адважыліся пайсьці на гару.
42 І сказаў ГОСПАД мне: “Скажы ім: "Не ўзыходзьце і не ваюйце, бо няма Мяне сярод вас, каб не пабілі вас ворагі вашыя"”.
43 І я прамаўляў да вас, і вы не паслухалі, і супрацівіліся слову ГОСПАДА, і, гнаныя пыхаю, узыйшлі на гару.
44 І выйшлі супраць вас Амарэйцы, якія жылі на той гары, і пагналі вас, як робяць пчолы, і білі вас ад Сэіру аж да Хармы.
45 І вярнуліся вы, і плакалі перад абліччам ГОСПАДА, але ГОСПАД ня выслухаў голасу вашага і не прыхіліў вуха да вас.
46 І былі вы ў Кадэшы шмат дзён, столькі дзён, колькі там заставаліся.

Новой Женевской Библии

1:1−5 Эти вступительные стихи представляют автора книги и повествуют об обстоятельствах, при которых он обратился к народу перед своей смертью, незадолго до того, как Израиль перешел реку Иордан.

1:1 за Иорданом. Соответствующее этому выражению древнееврейское слово происходит от корня, означающего «пересекать, переправляться», и используется по отношению к любой из двух сторон реки: «по ту сторону Иордана», «по эту сторону Иордана» (см. Введение: Автор).

против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом. Слово Суф, что значит «тростник», часто применяется к названию Чермного моря — Yamsuph, в древние времена, несомненно, включавшего в себя залив Акаба (3Цар 9:26). Вероятно, это название относится здесь именно к заливу Акаба, однако то же слово в форме женского рода (Суфа) используется в Чис 21:15 для обозначения места, находящегося вблизи потока. Пустыня Фаран находилась где-то на Синайском полуострове, но более точное местонахождение ее не известно (Чис 10:12; Чис 12:16). Гора Фаран упоминается во Втор 33:2 и Авв 3:3, Лаван и Дизагав нигде больше не упоминаются, поэтому о них ничего не известно. Словом «Асироф» называется местность, где находился стан израильтян на пути от Синая до Кадес-Варни (Чис 11:35; Чис 13:1; Чис 33:17−18). Одно из значений слова «Асироф» — «селения»; вероятно, существовало несколько населенных пунктов под таким названием. Подробнее о том, где находился в то время лагерь израильтян, можно узнать из первых глав книги Иисуса Навина (2:1; 3:1, 17).

1:2 одиннадцати дней пути. От горы Сеир израильтяне шли по долине, лежащей к северу от Ецион-Гавера, следовательно, путь, пройденный ими, был не менее 280 км.

1:3 Сорокового года. Это реальная дата, а не приблизительное время жизни одного поколения. В ст. 2, 14 говорится о том, что израильтяне достигли долин Заред, лежащей недалеко от южных границ Мертвого моря, через тридцать восемь лет странствий. Согласно этому, остается еще два года на завоевание Ханаана.

1:4 Сигона ...Ога. См. 2:24−3:11.

в Есевоне. Древнее название города Хесбан.

в Едреи. Современный город Дра (Едра), расположенный на границе между Сирией

1:5 в земле Моавитской. Израильтяне расположились на равнинах Моава (Чис 22:1; Чис 26:3, 63), или в земле моавитской (29:1; 32:49). Однако Израиль должен был сражаться не с моавитянами. Иеффай, пересказывая эту историю в Суд 11:14−27, утверждает, что Израиль отвоевал этот район не у моавитян или аммонитян, а у Ога-аморрея, который первым завоевал эту территорию.

1:6 — 4:40 Моисей обращается к истории Израиля. Он рассказывает о путешествии израильского народа от горы Синай до Хормы, далее — по направлению к потоку Арнон, а затем — вглубь Трансиордании. Завершается этот раздел книги кратким напоминанием основной идеи завета, который будет возобновлен с рождением нового поколения израильтян.

1:6 в Хориве. Еще одно наименование Синая, относящееся к горе или пустыне; Хорив же только один раз называется горой (Исх 33:6). В данном случае, вероятно, имеется в виду земля у подножия горы Синай.

1:7 в землю Ханаанскую. Границы обетованной земли были указаны Аврааму в Быт 15:18−19, что означало грядущее вытеснение с этой земли хананеев и других народов.

1:8 Господь с клятвою. Торжественная клятва Бога дать землю потомкам Авраама упоминается, по крайней мере, шесть раз в книге Бытие, а также в книгах Исход, Левит и Числа. В книге Второзаконие она встречается более двадцати раз. Эта клятва была частью завета Божия, заключенного с патриархами.

1:13 изберите себе... мужей мудрых. См. Исх 18:24−26. Во время годичного пребывания у горы Синай Моисей определил для народа законодательную систему, организовал войско и установил порядок богослужения (о судьях см. 16:18; 17:8; 19:17).

1:19 в Кадес-Варни. Кадес означает «святое место» (Чис 13:27). Коренные жители этой земли, несомненно, называли так места, которые они считали священными (Суд 4:6; Нав 15:23).

1:26 воспротивились. Повествование о поражении у Кадеса во многом соответствует изложенному в Чис 13, где упоминаются двенадцать соглядатаев, представивших отчет об обетованной земле и рассказавших о могуществе аморреев. И там, и здесь говорится о верности Халева, об увещевании полагаться на Бога, о приговоре, вынесенном целому поколению, о том, как народ изменил свое решение и пожелал сразиться с врагами, несмотря на предупреждения Моисея о неизбежном поражении.

1:28 сынов Енаковых. Слово Енак упоминается в египетских текстах начала II тысячелетия до Р.Х. как имя одного из правителей Ханаана, который, возможно, имеет какое-то отношение к библейскому Енаку (Чис 13:22). Высокорослые сыны Енаковы наводили ужас на израильтян. Иисус Навин победил этот народ, впоследствии слившийся с филистимлянами (Нав 12:21−22).

1:33 ночью в огне. См. Исх 13:21; Чис 9:15−23.

1:37 на меня прогневался Господь. Приговор, вынесенный неверному поколению, коснулся и Моисея. Бог не позволил ему вступить в Ханаан. (О причине такого решения см. 32:51; Чис 20:1−13; Чис 27:14).



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.