Повторення 1 глава

П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

Вот какие слова сказал Моисей израильскому народу, когда они были за рекой Иордан, в пустыне к востоку от Иордана, против Суфа, между пустыней Фаран и городами Тофелом, Лаваном, Асирофом и Дизагавом.

одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.

На путь от Хорива через горы Сеира в Кадес-Варни уходит одиннадцать дней,

В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;

но с того времени, как израильский народ покинул Египет, и до того, как они пришли на то место, прошло сорок лет. В первый день одиннадцатого месяца сорокового года Моисей говорил с народом и передал им всё, что повелел Господь.

після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.

Это произошло после победы Господа над Сигоном, царём Аморрейским, который жил в Есевоне, и Огом, царём Васанским, жившим в Аштерофе и Едреи.

По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:

Израильский народ был на левом берегу реки Иордан в земле Моавитской, когда Моисей начал объяснять, что повелел Господь, и сказал:

«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.

"Господь, Бог наш, говорил с нами на горе Хориве и сказал: "Вы долго оставались на той горе,

Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.

так отправляйтесь же в горы, где живут аморреи, и по всей округе, идите в долину Иордана, в горы, на западные склоны, в Негев и на побережье морское. Пройдите через землю Ханаанскую и через Ливан до самой великой реки Евфрат.

Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.

Я отдаю вам эту землю, идите и возьмите её. Я обещал дать эту землю вашим предкам, Аврааму, Исааку и Иакову, обещал отдать эту землю им и их потомкам"".

Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.

Моисей сказал: "Я и тогда сказал вам, что не смогу один быть вам предводителем,

Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.

теперь же вас ещё больше! Господь, Бог ваш, умножил ваше число, и сегодня вас столько, сколько звёзд на небе!

Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.

Да умножит вас Господь, Бог предков ваших, тысячекратно против сегодняшнего числа! Да благословит Он вас, как обещал!

Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?

Я же один не могу печься о вас и разрешать все ваши споры!

Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.

Изберите себе по нескольку человек из каждого колена, и я сделаю их вашими предводителями. Изберите тех, у кого есть разумение и опыт.

І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.

Вы сказали: "Так и сделаем".

Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.

И вот я взял мудрых и опытных людей, избранных вами из каждого колена, и сделал их вашими предводителями. Так я установил над вами тысячников, сотников, пятидесятников, десятников и дал вам также надзирателей в каждом колене вашем.

Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.

Тогда я сказал судьям: "Выслушивайте споры братьев и судите справедливо, спорят ли между собой двое израильтян или израильтянин и чужестранец.

Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.

Не считайте, что один человек важнее другого, выслушивайте и малого и великого. Никого не бойтесь, ибо суд — дело Божие; а если дело слишком трудно для вас, обратитесь ко мне, и я рассужу".

І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.

И дал я вам тогда повеление обо всём, что вам надлежит делать".

Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.

"И тогда, повинуясь Господу, Богу нашему, мы отправились с Хорива в горную страну аморреев, прошли через огромную и страшную пустыню, которую вы видели, и пришли в Кадес-Варни.

І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Я вам сказал: "Вы пришли в горную страну аморреев, которую Господь, Бог наш, даёт нам.

Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.

Смотрите же, вот она! Поднимитесь и возьмите себе эту землю! Господь, Бог ваших предков, повелел вам сделать это! Не бойтесь и ни о чём не беспокойтесь!"

Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.

И тогда вы пришли ко мне и сказали: "Давай сначала пошлём несколько человек, чтобы они осмотрели эту землю. Пусть разведают, в чём её сила и в чём слабость, а потом пусть возвратятся и скажут, какой дорогой нам идти и через какие города".

Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.

Мысль эта мне понравилась, и Я выбрал из вашего числа 12 человек, по одному от каждого колена.

Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.

И вот они ушли и, поднявшись в горы, пришли в долину Есхол и осмотрели её.

Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Набрав плодов этой земли, они принесли их и рассказали нам об этой земле. "Господь, Бог наш, даёт нам хорошую землю", — сказали они.

Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;

Вы же отказались идти в ту землю, отказались повиноваться Господу, Богу вашему,

і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.

разошлись по своим шатрам и стали жаловаться, говоря: "Господь, из ненависти к нам, вывел нас из страны Египетской только для того, чтобы нас истребили аморреи!

І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!

Куда же нам теперь идти? Наши братья испугали нас своими рассказами. "Народ там крупнее и выше нас! — сказали они. — Города большие, и стены их до самого неба! И мы видели там исполинов!""

А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

Я сказал вам: "Не страшитесь и не бойтесь этого народа!

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;

Господь, Бог ваш, пойдёт впереди вас и будет сражаться за вас, как сделал это в Египте. Вы видели, что Он шёл впереди вас там

та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.

и в пустыне, видели, что Господь Бог нёс вас, как отец несёт сына, и привёл вас невредимыми к этому месту".

Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,

И всё-таки вы не верили Господу, Богу вашему!

який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

Во время ваших скитаний Он шёл впереди вас и находил вам место, где поставить стан, шёл впереди вас ночью в огне, а днём в облаке, указывая вам путь".

Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:

"Господь услышал ваши речи, разгневался и поклялся, сказав:

Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,

"Вы — народ, полный зла, и потому никто из вас не увидит доброй земли, обещанной Мною вашим предкам,

крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.

только Халев, сын Иефоннии, увидит её. Я дам Халеву и его потомкам землю, по которой он прошёл, ибо Халев исполнил всё, что Я повелел".

Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!

Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: "Моисей, и ты тоже не вступишь на эту землю,

Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.

Иисус, сын Навина, твой помощник, вступит на эту землю. Ободряй Иисуса, ибо он поведёт за собой израильский народ, чтобы они владели этой землёй".

А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.

И сказал нам Господь: "Вы сказали, что враг захватит ваших детей, но эти дети вступят на ту землю. Они ещё слишком молоды, чтобы отличить добро от зла, и потому Я отдам им эту землю, и ваши дети овладеют ею.

Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.

А вы поверните и отправляйтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю".

А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.

"Моисей, — сказали вы тогда, — мы согрешили против Господа, но теперь мы пойдём и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш". И каждый из вас перепоясался своим оружием, думая, что вам будет легко захватить эту горную страну.

Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!

Господь же сказал мне: "Скажи народу, чтобы они не поднимались туда и не сражались, ибо Меня не будет с ними, и враги одолеют их".

Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.

Я говорил с вами, но вы не слушали и отказывались повиноваться Господу, считая, что можете полагаться на свои силы. Вы поднялись в горы,

От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.

но живущие там аморреи вышли сразиться с вами и погнались за вами, словно пчелиный рой, и гнали вас от Сеира до самой Хормы.

Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.

Тогда вы пришли назад и воззвали к Господу о помощи, но Господь отказался слушать вас,

І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»

и вы остались в Кадесе на долгое время".

« 36 глава 2 глава »