Переклад Хоменка
1 Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя.
2 Тоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи:
3 «Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.»
4 І послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі.
5 Почувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу.
6 Тоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу.
7 Того часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук.
8 Чи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки,
9 бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.»
10 Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу.
11 Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів.
12 Тридцять дев'ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів.
13 І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання.
14 Його поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття.
Комментарии МакДональда
16:1 Позже в царствование Асы Вааса, царь Израильский, попытался помешать своему народу перебегать к Асе, укрепив Раму, город, находившийся недалеко от Иерусалима.
16:2−6 Аса прибегнул к помощи людей, вместо того, чтобы уповать на Господа, как он это делал ранее при вторжении ефиоплян. Он попытался купить помощь Венадада, послав ему сокровища Господа. Тогда сирийский царь напал на Израиль с севера и вынудил Ваасу удалиться из Рамы, чтобы защитить его северную границу. План Асы видимо сработал, но Богу его поведение не понравилось.
16:7−10 Цель явно не оправдывала средства в глазах Иеговы, поэтому он послал Своего пророка Анания говорить с Асой. Ананий смело обвинил царя в безрассудном поведении. Разве Господь не избавил его от Ефиоплян? Разве Бог не ищет постоянно людей, которых Он может использовать? Аса предпочел сражаться по плоти, поэтому теперь ему придется вести войны. Аса разгневался. Вместо того, чтобы послушать слово Господне, как он делал ранее (15:8), он заключил Ананию в темницу.
16:11−14 Аса предпочел не ходить путями Господа, поэтому Господь поразил его болезнью ног. Но он все равно отказывался каяться и вернуться к Иегове. Вместо этого он обратился к врачам, и вскоре после этого умер. Есть мнение, что эти врачи на самом деле были магами или чародеями.
Несмотря на свою печальную кончину, Аса был одним из лучших царей Иудеи (15:17). Народ оплакивал его смерть. В стихе 14 говорится, что в память о нем было сожжено великое множество благовоний.