Переклад Огієнка
1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
3 „Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.
4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.
5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.
7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.
8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“
10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.
13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.
14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.
Комментарии МакДональда
16:1 Позже в царствование Асы Вааса, царь Израильский, попытался помешать своему народу перебегать к Асе, укрепив Раму, город, находившийся недалеко от Иерусалима.
16:2−6 Аса прибегнул к помощи людей, вместо того, чтобы уповать на Господа, как он это делал ранее при вторжении ефиоплян. Он попытался купить помощь Венадада, послав ему сокровища Господа. Тогда сирийский царь напал на Израиль с севера и вынудил Ваасу удалиться из Рамы, чтобы защитить его северную границу. План Асы видимо сработал, но Богу его поведение не понравилось.
16:7−10 Цель явно не оправдывала средства в глазах Иеговы, поэтому он послал Своего пророка Анания говорить с Асой. Ананий смело обвинил царя в безрассудном поведении. Разве Господь не избавил его от Ефиоплян? Разве Бог не ищет постоянно людей, которых Он может использовать? Аса предпочел сражаться по плоти, поэтому теперь ему придется вести войны. Аса разгневался. Вместо того, чтобы послушать слово Господне, как он делал ранее (15:8), он заключил Ананию в темницу.
16:11−14 Аса предпочел не ходить путями Господа, поэтому Господь поразил его болезнью ног. Но он все равно отказывался каяться и вернуться к Иегове. Вместо этого он обратился к врачам, и вскоре после этого умер. Есть мнение, что эти врачи на самом деле были магами или чародеями.
Несмотря на свою печальную кончину, Аса был одним из лучших царей Иудеи (15:17). Народ оплакивал его смерть. В стихе 14 говорится, что в память о нем было сожжено великое множество благовоний.