Переклад Огієнка
1 І сталося по смерті Мойсея, раба Божого, і сказав Господь до Ісуса, сина Нави́нового, Мойсеєвого слуги, говорячи:
2 „Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йорда́н ти та ввесь народ цей до того кра́ю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.
3 Кожне місце, що стопа́ ноги вашої сту́пить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві.
4 Від пустині й цього Лива́ну й аж до Великої Річки, річки Ефра́ту, увесь край хітте́ян, і аж до Великого моря на за́хід буде ваша границя.
5 Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, — не залишу́ тебе й не покину тебе.
6 Будь сильний та відва́жний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той край, що Я присягнув був їхнім батька́м дати їм.
7 Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб доде́ржувати чинити за всім тим Зако́ном, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, — не відхи́лишся від нього ні право́руч, ні ліво́руч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
8 Нехай книга цього Зако́ну не відійде від твоїх уст, але будеш розду́мувати про неї вдень та вночі, щоб доде́ржувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими доро́ги свої, і тоді буде щастити тобі.
9 Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відва́жний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Госпо́дь, Бог твій, у всьому, де́ ти будеш ходити“.
10 І наказав Ісус урядникам наро́ду, говорячи:
11 „Перейдіть посеред табо́ру, і накажіть наро́дові, говорячи: Приготуйте собі пожи́ву на дорогу, бо по трьох днях ви перехо́дите цей Йорда́н, щоб увійти посісти той край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину“.
12 А Руви́мовому й Ґадовому та половині пле́мени Манасіїного Ісус сказав, говорячи:
13 „Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, що відпочи́нок дає вам, дав вам цей край.
14 Ваші жінки́, діти ваші та ваша худоба зоста́нуться в кра́ї, що дав вам Мойсей по той бік Йорда́ну, а ви пере́йдете озбро́єні перед вашими братами, усі сильні військо́ві, і допоможете їм,
15 аж поки Господь не дасть відпочи́нку вашим братам, як вам, і посядуть і вони той край, що Господь, Вог ваш, дає їм. І ви ве́рнетеся до краю вашого спа́дку, і посядете його, що дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йорда́ну на схід сонця“.
16 А вони відповіли́ Ісусові, говорячи: „Усе, що накажеш нам, ми зро́бимо, і до всього, куди пошлеш нас, пі́демо.
17 Усе так, як слухалися ми Мойсея, так будемо слу́хатися тебе́, тільки нехай буде Господь, Бог твій, з тобою, як був Він із Мойсеєм.
18 Кожен, хто буде неслухня́ний нака́зам твоїм, і не буде слухатися слів твоїх щодо всього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь сильний та відважний!“
Комментарии МакДональда
I. ЗАХВАТ ЗЕМЛИ ОБЕТОВАННОЙ (Гл. 1−12)
А. Приготовления к переходу реки Иордан (Гл. 1)
1:1−9 Сначала Господь дал торжественное указание Иисусу, сыну Навину, касающееся задания, которое ждет его впереди. Эта земля была обещана Израилю, но он должен был получить ее во владение от горы Нево на юге до Ливана на севере, от Средиземного моря на западе до реки Евфрат на востоке (см. стихи 3−4). Иисус Навин должен быть твердым, очень мужественным и послушным. Сейчас, как и тогда, мы можем быть уверены в успехе, когда мы наполняем наши сердца и умы Словом Божьим и послушны ему (ст. 8)
Три раза Господь говорит Иисусу Навину быть твердым и очень мужественным (ст. 6:7, 9). Величина и продолжительность предстоящего задания, бремя предводительства над таким упрямым народом и отсутствие его духовного наставника, Моисея, вероятно, лежали в то время на Иисусе Навине тяжким грузом. Но Господь не призвал его, не дав ему для этого сил. У Иисуса Навина было множество хороших поводов для того, чтобы быть твердым: обетование Бога (ст. 5, 6), верная победа; Слово Божье (ст. 7−8), ориентир; присутствие Божье, подкрепляющая сила. Т. Остин Спаркс пишет: «Здесь происходит настоящее сражение веры. Не то, кем являемся мы, а то, кем является Он! Не наши чувства, а Его факты».
1:10−18 Люди должны были заготовить продовольствие для своего пути в землю Ханаанскую. Что касается двух с половиной колен, которые обосновались на восточной стороне Иордана, Иисус Навин напомнил мужчинам, что они должны помочь в захвате земли, после чего они могут вернуться в свои семьи (ст. 12−15). Они с готовностью на это согласились (ст. 16−18). Любому из отступивших грозила смерть.
В некоторых гимнах переход через Иордан сравнивается со смертью, а земля Ханаанская является олицетворением небес. Но в Ханаане возник конфликт, тогда как на небесах конфликтов не бывает. На самом деле, земля Ханаанская олицетворяет наше настоящее духовное наследие. Оно нам полностью принадлежит, но мы должны обрести его во владение через послушание Слову и провозглашение обетований, подвизаясь добрым подвигом веры.