Переклад Огієнка
1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.
2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.
4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.
6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.
7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.
8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.
9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.
10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.
11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.
13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.
14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.
18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.
22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.
23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.
26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.
28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.
Комментарии МакДональда
I. ПРИЗВАНИЕ И МИССИЯ ИЕЗЕКИИЛЯ (1:1 — 3:21)
А. Обстоятельства, в которых находился Иезекииль (1:1−3)
Книга начинается с того, что Иезекииль уже находится среди переселенцев — он оказался там во время одной из предыдущих депортаций. Тем не менее, он пророчествует о разрушении Иерусалима, которое произойдет через шесть-семь лет. Вероятно, Иезекиилю в это время было лет тридцать («в тридцатый год»). Первые двадцать четыре главы написаны до падения Иерусалима, но после ранних депортаций.
Б. Видение Божьей славы на престоле-колеснице (1:4 — 2:1а)
Первая глава — это описание Божьей славы, которая явилась в поселении изгнанников. Сначала Иезекииль видит бурный ветер, идущий от севера. Затем — четырех животных, у каждого из которых четыре лица (льва, тельца, человека и орла), четыре крыла, ноги прямые и руки под крыльями. (Иез 1:4−28а). Эти создания символизируют те атрибуты Бога, которые проявляются в творении: величие, сила, быстрота и мудрость. Многие народы забывают о Боге, восседающем на престоле над облаками. Они поклоняются скорее этим проявленным качествам, чем Самому Творцу.
(1:4 — 2:1а) Традиционно эти четыре лица связывают с четырьмя описаниями нашего Господа; в Евангелии от Матфея Он представлен как лев (Царь), в Марка — как телец (Раб); в Луки — как человек (Совершенный Человек); и в Иоанна — как орел (Сын Божий) — см. комментарии к Новому Завету, введение к евангелиям, стр. 13.
Над сводом было подобие престола, на котором сидел Господь славы. Подле этих животных было по одному колесу, или, скорее, по колесу в колесе (возможно, одно колесо находилось под прямым углом к другому, как в гироскопе). Таким образом, в видении представлено что-то наподобие престола-колесницы (колеса которого поднимались от земли) и четырех животных, поддерживающих платформу с престолом Бога на ней. За этим видением славы Господней следует призвание Иезекииля с указанием его миссии.
(1:4 — 2:1а) В переводе НКИ, вслед за масоретским текстом, говорится: «Когда я пришел». В новом комментарии Библии Скоуфильд отмечает по поводу этой проблемы следующее: «Очевидно, что не Иезекииль пришел уничтожить город Иерусалим за его грехи, но Сам Господь. Судя по контексту, а также, учитывая прочтение в шести известных рукописях и переводах Феодотион и Вульгата, здесь лучше читать: «Когда Он пришел уничтожить город». Эта возможная (и, скорее всего, предпочтительная) версия перевода требует видеть в последней букве обсуждаемого слова хорошо известную аббревиатуру «Господь» — отсюда имеем: «когда Господь пришел уничтожить город» The New Scofield Study Bible, New King James Version, стр. 995.
Этот отрывок вдохновил У. Фэйбера на следующий прекрасный гимн:
Твоя краса все покоряет,
Могуществом она сияет;
Прекрасен, Господи, Твой трон,
В свет, словно в пламя погружен!
В нас трепет вызывает вечность,
Ты есмь всегда! Ты — бесконечность!
Ниц пали духи пред Тобою,
Всегда исполнены хвалою!
Отец Христа — любви награда!
Нам больше ничего не надо,
Как перед Троном предстоять,
Взор от Тебя не отрывать.
Фредерик Уильям Файбер.
В Иез 43:3 пророк ссылается на это видение, когда описывает еще одно подобное видение — «точно какое, какое я видел, когда приходил возвестить гибель народу». Другими словами, видение Бога в Его славе пришло с севера для суда над Иерусалимом, и вавилоняне стали Его орудием.