2 Хронік 1 глава — Переклад Огієнка → Комментарии МакДональда

Друга книга хроніки
Переклад Огієнка → Комментарии МакДональда

¹ І зміцнився Соломо́н, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та ви́соко звели́чив його.

² І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до су́ддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голі́в ба́тьківських родів.

³ І пішли Соломон та ввесь збір із ним до па́гірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.

⁴ Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де пригото́вив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.

⁵ А мідяно́го же́ртівника, що зробив був Веселії́л, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.

⁶ І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний же́ртівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопа́лень.

⁷ Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: „Зажадай, чого дати тобі!“

⁸ І сказав Соломон до Бога: „Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість ньо́го.

⁹ Тепер, Господи, Боже, нехай буде ви́повнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настанови́в мене царем над народом числе́нним, як порох землі.

¹⁰ Дай тепер мені мудрість та знання́, щоб умів я вихо́дити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій наро́д?“

¹¹ І сказав Бог до Соломона: „За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання́, щоб судити народ Мій, над яким Я настанови́в тебе царем,

¹² то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було́ між царями перед тобою, і по тобі не бу́де таких!“

¹³ І прийшов Соломон із па́гірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.

¹⁴ І зібрав Соломон колесни́ць та верхівці́в, — і було в нього тисяча й чотири сотні колесни́ць та дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.

¹⁵ І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов камі́ння, а ке́дрів зібрав, щодо числе́нности, як сикомо́р, що в Шефелі.

¹⁶ А ко́ней, що були в Соломона, приво́дили з Єгипту та з Кеве; царські купці́ купували їх з Кеве.

¹⁷ І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесни́цю за шість сотень срібла, а коня — за сотню й п'ятдесят. І так вони виво́зили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.

¹⁸ І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царськи́й для се́бе.

Комментарии МакДональда

1 и 2 Паралипоменон были разделены в отдельные книги только для удобства. Изначально это была одна большая книга. Поэтому Вторая книга Паралипоменон начинается точно с того места, на котором заканчивается Первая.

Разделение было сделано грамотно: завершается рассказ о правлении Давида и повествование переходит к правлению Соломона.

В 1 Паралипоменон 29 Давид назначает Соломона своим наследником. Во 2 Паралипоменон род Давида прослеживается от Соломона до возвращения остатка иудеев из вавилонского плена. Третья и Четвертая книги Царств в основном посвящены тому же периоду, но в книгах Паралипоменон внимание уделяется целиком и полностью Иудее. Цари Израиля упоминаются только тогда, когда они оказывают влияние на историю Иудеи. Кроме того, в книгах Паралипоменон акцентируется духовная сторона, в то время как в книгах Царств — историческая. Хотя значительная часть материала этих книг совпадает, иногда в книгах Паралипоменон есть подробности, которых нет в книгах Царств, так как книги Паралипоменон были написаны позже и с другой целью. Мы прокомментируем некоторые разночтения между этими книгами, но подробный разбор всех различий не представляется возможным. (Для этого были написаны отдельные труды).

I. ЦАРСТВО СОЛОМОНА (Гл. 1−9)

А. Поклонение, мудрость и богатство Соломона (Гл. 1)

1:1−3 В 3 Царств 1−3 рассказывается о том, что происходило между смертью Давида (1Пар 29) и временем, когда Соломон стал царем. Адония и Иоав были убиты в борьбе за власть, и Соломон закрепился на престоле своего отца в соответствии со словом Господним (1Пар 22:9−10).

Завладев царством, Соломон созвал своих подданных и в торжественном шествии привел их в Гаваон, где находилась скиния.

1:4−6 Давид принес ковчег в Иерусалим (1Пар 13−15), но остальное убранство скинии оставалось в Гаваоне, включая медный жертвенник. На этом жертвеннике Соломон вознес тысячу всесожжений, демонстрируя свою верность и преданность Иегове, Богу своего отца.

1:7−12 В ту же самую ночь Соломону явился Бог и спросил, чего он больше всего желает (ст. 7; 3Цар 3:5). Соломон попросил о премудрости и знании, чтобы хорошо править народом. Эта просьба так понравилась Господу, что Он пообещал царю также несравненное богатство, имение и славу. Бог некоторым образом является каждому верующему и спрашивает, что он хочет. От того, что мы хотим в жизни, зависит то, что мы в ней получаем.

1:13−17 Соломон вернулся в Иерусалим и начал свое успешное правление. В этих стихах рассказывается о его колесницах, всадниках, колесничих городах, серебре, золоте, кедровой древесине и конях. Но в этом процветании прятались причины будущих неудач, как часто бывает.