Переклад Куліша та Пулюя
1 Трийцять шестого року Асиного царювання вирушив Бааса, царь Ізраїлський, на Юдею й почав утведжувати Раму, щоб нїхто нї відходив від Аси, царя Юдейського, нї приходив.
2 Тодї взяв Аса срібло та золото з скарбівень дому Господнього та дому царського, й послав до Бенадада, царя Сирийського, що жив у Дамаску, кажучи:
3 Нехай стане вмова між мною й тобою, як була між моїм отцем і твоїм отцем; оце я посилаю тобі срібла та золота: візьми та покинь твою спілку з Баасою, царем Ізраїлським, щоб він відступився від мене.
4 І послухав Бенадад царя Аси, й послав військових начальників, що були в його, проти міст Ізраїлських, і вони спустошили Йон і Дан, та Авелмаїм, і всї запаси в городах Нефталїєвих.
5 Як перечув про це Бааса, то й перестав утверджувати Раму, й залишив свою роботу.
6 А царь Аса зібрав усїх Юдеїв, і вони повивозили з Рами каміння та деревню, що вживав Бааса до утверджування, й укріпив із їх Гиву та Масфу.
7 В той час прийшов віщий Ананїй до Аси, царя Юдейського, й сказав йому: За те, що ти поклав надїю на царя Сирийського, а не на Господа, Бога твого, спаслось військо царя Сирийського від твоєї руки.
8 Чи ж не були Етіопії та Ливії в білшій силї, та з колесницями, й многочисленими їздецями? Але позаяк ти покладав надїю на Господа, то він віддав їх у руку твою,
9 Бо ж очі Господнї обіймають усю землю, щоб піддержувати тих, що їх серце цїлковито йому віддане. Ти нерозсудливо зробив тепер. За се будуть від сього часу в тебе війни.
10 І розсердився Аса на пророка, й вкинув його в тюрму, бо розгнївався за се на його; тїснив Аса в той час і многих із народу.
11 А дїї Асині, перші й останні, записані в книзї про царів Юдейських та Ізраїлських.
12 І став Аса нездужати на ноги трицять девятого року свого царювання, а хороба його дійшла до верхнїх часток тїла; але він в своїй слабостї шукав не Господа, а лїкарів.
13 І спочив Аса з батьками своїми, й помер сорок першого року царювання.
14 І поховали його в гробовищі, що його спорудив собі в містї Давидовому; й зложили його на ліжку наповненому пахощами й усякими добірними мастями, й спалили їх для його велику силу.
Комментарии МакДональда
16:1 Позже в царствование Асы Вааса, царь Израильский, попытался помешать своему народу перебегать к Асе, укрепив Раму, город, находившийся недалеко от Иерусалима.
16:2−6 Аса прибегнул к помощи людей, вместо того, чтобы уповать на Господа, как он это делал ранее при вторжении ефиоплян. Он попытался купить помощь Венадада, послав ему сокровища Господа. Тогда сирийский царь напал на Израиль с севера и вынудил Ваасу удалиться из Рамы, чтобы защитить его северную границу. План Асы видимо сработал, но Богу его поведение не понравилось.
16:7−10 Цель явно не оправдывала средства в глазах Иеговы, поэтому он послал Своего пророка Анания говорить с Асой. Ананий смело обвинил царя в безрассудном поведении. Разве Господь не избавил его от Ефиоплян? Разве Бог не ищет постоянно людей, которых Он может использовать? Аса предпочел сражаться по плоти, поэтому теперь ему придется вести войны. Аса разгневался. Вместо того, чтобы послушать слово Господне, как он делал ранее (15:8), он заключил Ананию в темницу.
16:11−14 Аса предпочел не ходить путями Господа, поэтому Господь поразил его болезнью ног. Но он все равно отказывался каяться и вернуться к Иегове. Вместо этого он обратился к врачам, и вскоре после этого умер. Есть мнение, что эти врачи на самом деле были магами или чародеями.
Несмотря на свою печальную кончину, Аса был одним из лучших царей Иудеи (15:17). Народ оплакивал его смерть. В стихе 14 говорится, что в память о нем было сожжено великое множество благовоний.