Переклад Хоменка
1 Не радуйся, Ізраїлю, не веселися, як народи, бо ти блудуєш геть від Бога твого. Ти полюбив блудничу плату на кожнім току.
2 Ні тік, ні кухва їх не будуть годувати, молоде вино їх обманить.
3 Вони не будуть жити у краю Господнім, але Ефраїм повернеться в Єгипет, і в Асирії їстимуть нечисте.
4 Не будуть приносити Господові вина в жертву, і жертви їхні не будуть йому довподоби. Їхні жертви будуть для них, немов хліб похоронний: кожен, хто його їстиме, оскверниться, бо хліб їхній буде їм на пожиток і в дім Господній він не ввійде.
5 Що будете чинити в день призначеного свята, в день Господнього празника?
6 Бо ось вони від згуби повтікали. Єгипет їх збере докупи, Мемфіс їх поховає. А їхні дорогоцінні скарби срібла — кропива їх заглушить, тернина буде в їхніх наметах.
7 Прийшли дні відвідин! Прийшли дні відплати! Ізраїль мусить це знати. Пророк — дурний! Надхненний зсунувся з глузду! З-за безлічі беззаконства твого — неприязнь велика.
8 Ефраїм, народ мого Бога, стежить за пророком, кладе сильця на кожній його стежці, переслідує його і в Божім домі.
9 Вони глибоко зіпсувались, як за днів Гівеа. Він пригадає їхню несправедливість, гріхи їхні покарає.
10 Як винні грона в пустині, я знайшов Ізраїля; як перший плід на смоківниці, побачив батьків ваших. Вони ж, прибувши до Ваал-Пеору, віддались гидоті, й зробились бридкими як і те, що полюбили.
11 Ефраїм — слава його відлетить, як птиця: не буде більше ні народин, ні вагітности, ані зачаття.
12 Навіть коли й зростять собі дітей, я захоплю їх так, що ніхто не залишиться. Горе їм теж, як я від них відійду!
13 Ефраїм, як я бачу, зробив своїх дітей здобиччю. Ефраїм виведе своїх дітей на різанину.
14 Дай їм, о Господи!... Що ж ти даси їм? — Дай їм неплідне лоно й сухі груди.
15 Усе їхнє зло в Гілгалі, бо там стали вони мені осоружні. За їхні лихі вчинки я прожену їх з мого дому, не буду більше їх любити; усі князі їхні — бунтівливі.
16 Ефраїма побито; коріння їхнє всохло, вони не вродять більше плоду. Та навіть як народяться в них діти, я знищу дорогий їм плід їхнього лона.
17 Мій Бог відкине їх від себе за те, що були йому неслухняні. Вони будуть між народами блукати.
Комментарии МакДональда
Л. Пророчество о пленении Израиля из-за его порочности (Гл. 9−10)
9:1−2 Израилю нечему радоваться. Из-за идолов он не получит тех урожаев, на которые рассчитывает. Идолопоклонство — это духовное прелюбодеяние. Френсис Шеффер объясняет это следующим образом:
Обратите внимание на аллегорический прием, который использует Бог: жатва в самом разгаре; одна из женщин, пользуясь тем, что на поле раздолье и свобода, спит за деньги с мужчинами прямо на сене, хотя вокруг кипит работа. Вот во что превратился некогда Божий народ. Такова жена-прелюбодейка, которая отступила от живого Бога.
9:3−4 По причине блудодеяний народ отправится в плен; не буквально в Египет, а в Ассирию, где тяжелая жизнь напомнит им египетское рабство. Евреи практикуют синкретизм — поклоняясь идолам, пытаются поклоняться и Иегове. Однако такое «смешанное» поклонение не угодно Богу, да и самим поклоняющимся удовлетворения не приносит.
9:5−9 Их око не порадуется праздникам на своей земле; вместо этого их ждет плен. Шатры Ефрема опустеют; зарастут крапивой и терном. Время изгнания приближается — с ним и гибель лжепророков.
9:10−17 Израиль подавал большие надежды; он сравнивается с созревающими плодами, с первой ягодой на смоковнице. Но вместо того чтобы плодоносить, погряз в идолопоклонстве, чем навлек на себя бесплодие и гибель своих детей. Выражение «отниму у них» (всех детей) в стихе 12 не следует воспринимать слишком буквально. Мужское население, конечно, очень сократится, но не исчезнет. За то, что Ефрем променял славу на мерзость, Бог вынес ему приговор: «Не будет ни рождения, ни беременности, ни зачатия!»