Українська Біблія. Турконяк
1 Не радій, Ізраїлю, і не веселися так, як народи. Тому що ти вчинив розпусту проти твого Бога, ти полюбив дари на всіх токах пшениці.
2 Тік і чавило їх не пізнали, і вино їм збрехало.
3 Вони не поселилися в Господній землі: Єфрем поселився в Єгипті, і в Ассирії їдять нечисте.
4 Не лили вино [1] Господеві, і не були приємні Йому жертви їхні, — наче хліб смутку для них. Усі, що їдять їх, нечисті будуть, бо їхні хліби для їхніх душ не ввійдуть до Господнього дому.
5 Що зробите в день зібрання і в день Господнього свята?
6 Через це ось підуть з єгипетських турбот, і їх прийме Мемфіс, і їх поховає Махмас. Їхнє срібло успадкує знищення, в їхніх поселеннях — терня.
7 Прийшли дні помсти, прийшли дні твоєї відплати, і буде зло для Ізраїля так, як для безумного пророка, чоловіка, несеного вітром. Від великої кількості твоєї неправди помножилася твоя безумність.
8 Сторож Єфрема з Богом. Пророк, покручена пастка на всіх його дорогах, вони поставили безумність у Господньому домі.
9 Вони зіпсувалися за днями горба. Він згадає їхні неправедності, помститься за їхні гріхи.
10 Я знайшов Ізраїль, як виноград у пустелі, та як вартового на ранній фізі я побачив їхніх батьків. Вони ввійшли до Веелфеґора і відчужилися на сором, і улюблені стали, наче огидні.
11 Єфрем полетів, немов птах, їхня слава в народженні, болях та в зачатті.
12 Тому що, коли й вигодують їхніх дітей, будуть бездітними людьми, тому що і горе їм є! Моє тіло з них.
13 Єфрем, як Я побачив, — вони поставили своїх дітей за дичину, і Єфрем готовий, щоб вивести своїх дітей на прошивання мечем.
14 Дай їм, Господи! Що їм даси? Дай їм бездітне лоно і сухі груди.
15 Усе їхнє зло в Ґалґалі, бо там Я їх зненавидів. Через зло їхніх задумів Я їх викину з Мого дому, не продовжуватиму їх любити. Усі їхні володарі неслухняні.
16 Захворів Єфрем, засушив своє коріння, більше не приніс плоду. Тому-то якщо і породять, то вб’ю миле їхнього лона.
17 Бог їх відкине, адже вони Його не послухалися, тож будуть мандрівниками в народах.
Комментарии МакДональда
Л. Пророчество о пленении Израиля из-за его порочности (Гл. 9−10)
9:1−2 Израилю нечему радоваться. Из-за идолов он не получит тех урожаев, на которые рассчитывает. Идолопоклонство — это духовное прелюбодеяние. Френсис Шеффер объясняет это следующим образом:
Обратите внимание на аллегорический прием, который использует Бог: жатва в самом разгаре; одна из женщин, пользуясь тем, что на поле раздолье и свобода, спит за деньги с мужчинами прямо на сене, хотя вокруг кипит работа. Вот во что превратился некогда Божий народ. Такова жена-прелюбодейка, которая отступила от живого Бога.
9:3−4 По причине блудодеяний народ отправится в плен; не буквально в Египет, а в Ассирию, где тяжелая жизнь напомнит им египетское рабство. Евреи практикуют синкретизм — поклоняясь идолам, пытаются поклоняться и Иегове. Однако такое «смешанное» поклонение не угодно Богу, да и самим поклоняющимся удовлетворения не приносит.
9:5−9 Их око не порадуется праздникам на своей земле; вместо этого их ждет плен. Шатры Ефрема опустеют; зарастут крапивой и терном. Время изгнания приближается — с ним и гибель лжепророков.
9:10−17 Израиль подавал большие надежды; он сравнивается с созревающими плодами, с первой ягодой на смоковнице. Но вместо того чтобы плодоносить, погряз в идолопоклонстве, чем навлек на себя бесплодие и гибель своих детей. Выражение «отниму у них» (всех детей) в стихе 12 не следует воспринимать слишком буквально. Мужское население, конечно, очень сократится, но не исчезнет. За то, что Ефрем променял славу на мерзость, Бог вынес ему приговор: «Не будет ни рождения, ни беременности, ни зачатия!»