1 Потім підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чотири роги.
2 І я спитав ангела, що говорив зо мною: «Що це?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду, Ізраїля і Єрусалим.»
3 І Господь показав мені чотирьох ремісників.
4 Я спитав: «Що вони йдуть робити?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду так, що ніхто не підвів голови; ці прийшли, щоб їх налякати та позбавити рогів народи, що підняли ріг свій проти країни Юди, щоб її порозкидати.»
5 Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка.
6 Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина.»
7 Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч.
8 І сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього.
9 Бо я буду для нього, — слово Господнє, — вогненним муром навкруги й я буду його славою посеред нього.»
10 «Гей, гей, утікайте з північного краю, — слово Господнє, — бо я порозкидав вас як чотири вітри небесні, — слово Господнє!
11 Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні.
12 Бо так говорить Господь сил, що послав мене із-за своєї слави до народів, які вас обдерли: Хто до вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці його ока.
13 Ось я стрясу над ними моєю рукою, і вони будуть для своїх слуг здобиччю, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене.
14 Співай і радуйся, дочко Сіону, бо ось я йду й житиму посеред тебе» — слово Господнє.
15 Сила народів того дня до Господа пристане; вони будуть його народом і житимуть посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до тебе.
16 Господь посяде Юду як свій пай на Святій Землі. Він знову вибере Єрусалим.
17 Замовкни перед Господом усяке тіло, бо він пробуджується з святого житла свого.