1 Слово, що було до Єремії для всіх юдеїв, які живуть в Єгипті, та для тих, що перебувають в Маґдолі, у Тафні й в землі Патура, кажучи:
2 Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ви побачили все зло, яке Я навів на Єрусалим і на міста Юди, і ось вони опустілі від мешканців
3 через присутність їхнього зла, яке вчинили, щоб засмутити Мене, ідучи, аби приносити ладан іншим богам, яких ви не знали.
4 І Я посилав до вас Моїх рабів-пророків вдосвіта і посилав, кажучи: Не чиніть це гидке діло, яке Я зненавидів!
5 Та вони не послухалися і не нахилили своє вухо, щоб відвернутися від їхнього зла, щоб не приносити ладан іншим богам.
6 І Мій гнів, і Моя лють упали, і запалало в містах Юди та поза Єрусалимом, і були на спустошення та на непрохідність аж до цього дня.
7 І тепер так сказав Господь Вседержитель: Чому ви чините велике зло проти ваших душ, щоб вирубати у вас чоловіка і жінку, немовля і дитину з-посеред Юди, щоб не залишився у вас ніхто,
8 аби засмутити Мене ділами ваших рук, приносити ладан іншим богам у єгипетській землі, до якої ви ввійшли, щоб там поселитися, щоб ви були відтяті, щоб ви стали прокляттям і погордою між народами землі?
9 Невже ви забули зло ваших батьків і зло царів Юди, і зло ваших володарів, і зло ваших жінок, яке вони робили в землі Юди та поза Єрусалимом?
10 І не спинилися аж до цього дня, і не сприйняли Моїх приписів, які Я дав перед обличчям їхніх батьків!
11 Через це так сказав Господь: Ось Я ставлю Моє обличчя,
12 щоб вигубити всіх з решти, що в Єгипті, і впадуть від меча, і зникнуть від голоду, від малого аж до великого, і будуть на зневагу та на знищення й на прокляття.
13 І навідаюся до тих, що перебувають в Єгипті, як Я навідався і до Єрусалима мечем і голодом,
14 і не буде того, хто спасається, — жодного з решти Юди, хто мешкає в єгипетській землі, щоб повернутися в землю Юди, на яку вони надіються своїми душами, аби туди повернутися. Не повернетесь, окрім хіба тих, що врятувалися!
15 І відповіли Єремії всі мужі, які знали, що їхні жінки приносять ладан іншим богам, і всі жінки, і великий збір, і весь народ, — ті, що сиділи в єгипетській землі в Патурі, кажучи:
16 Слово, яке ти сказав нам Іменем Господа, не послухаємося тебе,
17 бо ми неодмінно виконаємо [1] кожне слово, яке вийде з наших уст, щоб приносити ладан цариці неба і приносити їй жертви виливання, — як і робили ми, і наші батьки, і наші царі, і наші володарі в містах Юди та поза Єрусалимом, — і ми наситилися хлібами, і нам було добре, і ми не знали зла.
18 А коли ми перестали приносити ладан цариці неба, то ми всі стали нечисленними, — зникли від меча та від голоду.
19 І коли ми приносили ладан цариці неба і звершували для неї жертви виливання, то хіба ми робили без відома наших мужів для неї коржі й приносили їй жертви виливання?
20 І сказав Єремія всьому народові, сильним і жінкам, і всьому народові, що відповідали йому слова, кажучи:
21 Хіба Господь не згадав ладан, який ви приносили в містах Юди і поза Єрусалимом, ви і ваші батьки, і ваші царі, і ваші володарі, і народ землі, і йому прийшло на серце?
22 І Господь більше не зміг терпіти від присутності зла ваших діл від гидот, які ви робили, і ваша земля стала спустошеною, непрохідною і проклятою до цього дня
23 від присутності того, що ви приносили ладан, і того, що ви грішили проти Господа, і ви не послухалися Господнього голосу, і не ходили за Його приписами та в Його законі й у Його свідченнях, і вас захопило це зло.
24 І сказав Єремія народові та жінкам: Послухайте слово Господа.
25 Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ви, жінки, сказали вашими устами і сповнили вашими руками, кажучи: Ми неухильно виконуватимемо [2] наші прославляння, які ми визнавали, щоб приносити ладан цариці неба і виливати їй жертви виливання. Ви справді залишилися [3]вірними своїм прославлянням і дійсно виконали [4]їх.
26 Через це послухайте Господнє слово, весь Юдо, ви, що перебуваєте в єгипетській землі: Ось Я поклявся Моїм великим Іменем, — сказав Господь, — якщо ще буде Моє Ім’я в устах усього Юди, щоб сказати в усій єгипетській землі: Живе Господь!
27 Бо ось Я чуваю над ними, щоб їм заподіяти зло і не вчинити добро, і зникатиме весь Юда, ті, що живуть в єгипетській землі, від меча і від голоду, аж доки не зникнуть.
28 А ті, що врятуються від меча, повернуться в землю Юди малі числом, і решта з Юди, ті, що є в єгипетській землі, щоб там жити, пізнають, чиє останнє слово.
29 І це вам знак, що Я навідаюся до вас на зло, —
30 так сказав Господь, — ось Я даю Уарфрия, царя Єгипту, у руки його ворога та в руки тих, що шукають його душу, — так, як Я дав Седекію, царя Юди, у руки Навуходоносора, царя Вавилону, його ворога, і того, хто шукав його душі.
31 (31) Слово, яке пророк Єремія сказав Варухові, синові Нирія, коли він записав ці слова в книзі з уст Єремії в четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя Юди.
32 (32) Так сказав Господь про тебе, Варуше:
33 (33) Тому що ти сказав: Горе мені, горе мені, бо Господь додав клопіт до мого труду, я спав зі стогоном, я не знайшов спочинку,
34 (34) скажи йому: Так сказав Господь: Ось тих, кого Я збудував, Я нищу, і яких Я насадив, Я виполюю.
35 (35) А ти шукаєш для себе великого. Ти не шукай, бо ось Я наводжу зло на всяке тіло, — говорить Господь, — і дам твою душу, як знахідку в кожному місці, куди лиш підеш туди!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Книга пророка Єремії, 51 глава. Українська Біблія. Турконяк.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.