1 І прийшов Іван з Ґазари, і сповістив Симонові, своєму батькові, що чинив Кендевей.
2 І Симон покликав своїх двох старших синів — Юду й Івана, і сказав їм: Я і мої брати, і дім мого батька воювали у війнах Ізраїля від молодості аж до сьогоднішнього дня, і пощастило нашим рукам спасати Ізраїль багато разів.
3 А тепер я постарів, і ви в милосерді достатні є роками. Будьте ви замість мене і мого брата, і, вийшовши, повоюйте за наш народ, і допомога з неба нехай буде з вами.
4 І він вибрав з країни двадцять тисяч мужів-вояків і кінноту, і вони пішли проти Кендевея, і переночували в Модеїні.
5 І, вставши вранці, вони йшли рівниною, і ось численна сила їм назустріч, піші та кіннота, а між ними був потік.
6 Він і його народ став напроти їхнього обличчя. І він побачив, що народ боявся перейти потік, і перейшов першим. І побачили його мужі, і перейшли за ним.
7 І він поділив народ і коней посеред піших, а кіннота ворогів — дуже численна.
8 І вони затрубили трубами, і відвернувся Кендевей і його табір, і з них упало багато поранених, а решта втекла до твердині.
9 Тоді поранено Юду, брата Івана. А Іван гнався за ними, аж доки не прийшов до Кедрону, який збудував.
10 І вони втекли до веж, що на полях Азоту, і він спалив його вогнем, і полягло з них якихось дві тисячі чоловік. І він повернувся до Юдеї з миром.
11 Птоломей, син Авува, був поставлений вождем на рівнині Єрихона і мав багато срібла та золота.
12 А був він зятем первосвященика.
13 І піднялося його серце, і він забажав заволодіти країною, і замислював обман проти Симона і його синів, щоб їх вигубити.
14 А Симон проходив міста, що в країні, і дбав про те, що їм потрібне. І він прийшов до Єрихона, сам і Маттатія та Юда, його сини, у сто сімдесят сьомому році, в одинадцятому місяці, — це місяць сават.
15 І їх прийняв син Авува з оманою до твердині, прозваної Док, яку він збудував, і він зробив для них великий бенкет, і там сховав мужів.
16 І коли сп’янів Симон і його сини, устав Птоломей і ті, що з ним, узяли свою зброю і пробралися до Симона на бенкет, і вбили його та двох його синів, і деяких з його слуг.
17 І він зробив великий злочин, і відплатив злом за добро.
18 Ось це написав Птоломей і послав цареві: Щоб ти дав йому сили на допомогу, і щоб видати їхню країну та міста!
19 І він послав інших до Ґазари, щоб убити Івана, і тисячникам послав листи, щоб до нього прибули, аби дати їм срібло, золото і дари,
20 а інших послав захопити Єрусалим і Гору храму.
21 Та хтось, прибігши, наперед сповістив Іванові в Ґазарі, що загинув його батько та його брати, і що: Послав він і тебе вбити!
22 Тож, почувши, він сильно злякався і схопив мужів, що прийшли його вбити, і вбив їх, бо він дізнався, що шукали його погубити.
23 І решта слів Івана, його війни та його хоробрі діла, які він мужньо вчинив, і будова стін, які він спорудив, і його діла,
24 ось вони записані в книзі днів його первосвященства, відколи він став первосвящеником після свого батька.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Перша книга Макавеїв, 16 глава. Українська Біблія. Турконяк.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.