Переклад Огієнка
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 „Промовляй до всієї громади Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, — Госпо́дь, Бог ваш!
3 Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете доде́ржувати. Я — Господь, Бог ваш!
4 Не зверта́йтеся до ідолів, і не робіть собі литих божкі́в. Я — Господь Бог ваш!
5 А коли ви принесете мирну жертву для Господа, — на вподо́бання вас принесете її.
6 Ви будете їсти її в день прине́сення вашого та взавтра, а позостале до дня третього — огнем буде спа́лене.
7 А якщо справді буде їджене воно третього дня, — нечистість воно, не буде вподо́бане.
8 А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо спога́нив він святиню Господню, — і буде винищена душа та з-посеред народу свого!
9 А коли ти будеш жати жни́во своєї землі, не докінчуй жати до кра́ю свого поля, а попадалих колосків твого жни́ва не бу́деш збирати;
10 а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, — для вбогого та для прихо́дька позостав їх. Я — Господь, Бог ваш!
11 Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на о́дного!
12 І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я́ Бога свого. Я — Господь!
13 Не будеш гноби́ти ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.
14 Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, — і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!
15 Не зробите кривди в суді: не будеш потура́ти особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, — за правдою суди свого ближнього!
16 Не будеш ходити пліткаре́м серед наро́ду свого. Не будеш настава́ти на життя свого ближнього. Я — Господь!
17 Не будеш нена́видіти брата свого в серці своє́му. Конче вияви неправду свого ближнього, — і не понесеш гріха за нього.
18 Не будеш мститися, і не будеш нена́видіти синів свого наро́ду. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я — Господь!
19 Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішани́на нито́к, не вві́йде на тебе.
20 А чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона — невільниця, заручена чоловікові, а справді не була вона ви́куплена, або ви́зволення не було дане їй, — то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.
21 І спровадить він жертву за провину свою Господе́ві до входу скинії заповіту, — барана жертви за провину.
22 І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І про́ститься йому гріх його, що він був згрішив.
23 А коли ви вві́йдете до кра́ю цього, і понаса́джуєте всяке їстивне́ дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, — три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.
24 А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.
25 А року п'ятого бу́дете їсти плід його, щоб помно́жився для вас урожай його. Я — Господь, Бог ваш.
26 Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожи́ти, і не будете чарува́ти!
27 Не будете стригти волосся довко́ла голови вашої, і не будеш ни́щити кра́ю бороди своєї.
28 І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі нако́леного на́пису. Я — Господь!
29 Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудли́вою, щоб не стала блудли́вою ця земля, і не напо́внилась земля розпустою.
30 Субіт Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!
31 Не звертайтесь до ду́хів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опога́нення ними. Я — Господь, Бог ваш!
32 Перед лицем сивизни́ встань, і вшануй лице старо́го, і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!
33 А коли мешкатиме з тобою прихо́дько в вашім краї, то не будете гноби́ти його.
34 Як тубілець із вас буде для вас прихо́дько, що мешкає з вами, — і ти будеш любити його, як самого себе, бо прихо́дьки були ви в єгипетськім кра́ї. Я — Господь, Бог ваш!
35 Не будете чинити кривди в суді́, у мірі, у вазі́ та в мірі рідини́.
36 Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в вас. Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю!
37 І ви будете держати всі постанови Мої та всі устави Мої, і вико́нуватимете їх. Я — Господь!“
Новой Женевской Библии
19:1−37 Тема святости получает дальнейшее развитие в принципах взаимоотношений с ближними. В этой главе говорится о необходимости соблюдения святости в повседневной жизни человека (см. Введение: Характерные особенности и темы; ср. Мф 5:48; 1Кор 11:1; 1Пет 1:16).
19:2 См. статью «Бог есть свет: святость и справедливость Бога».
19:5 жертву мирную. См. ком. к 3:1; ср. 7:16−18.
19:9−10 Ср. Втор 24:19−21; Руфь, гл. 2.
19:13 плата наемнику. Ср. Втор 24:14−15.
19:18 люби ближнего твоего. Словом «ближний» называется всякий человек, с которым израильтянин вступает в общение, независимо от того, израильтянин тот (ст. 17) или пришелец (ст. 34). Ср. Мф 22:39−40; Рим 13:9.
19:19 Признание установленных Богом границ и различий было одной из сторон святости.
19:21−22 жертву повинности. См. 5:14 — 6:7.
19:24 Первые плоды урожая, подобно первенцам, должны быть отданы Богу (Исх 22:29−30; Исх 23:19), поскольку Израиль является первенцем Божиим и полностью посвящен Ему (Исх 4:22).
19:27−28 Уродование себя и нанесение увечий телу, созданному Богом, является оскорблением Бога.
19:35 Ср. Ам 8:5.