Переклад Куліша та Пулюя
1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Сьвятими ви мусите бути; я бо сьвятий, Господь, Бог ваш.
3 Матері своєї й батька свого кожне мусить боятись; і суботи мої пильнуйте. Я Господь, Бог ваш.
4 Не обертайтесь до ідолів, і литих богів собі не робіте. Я Господь, Бог ваш.
5 І як приносити мете жертву мирну Господеві, то приносїть її, щоб з'єднати собі благословеннє.
6 В день, як будете приносити жертву, і другого дня можна вам їсти її; а що зостанеться на третій день, те спалити треба на вогні.
7 Коли ж би ззїли на третій день, так се гидь, не буде вона до вподоби.
8 І хто їв її, візьме на себе провину: бо сьвятиню Господню зневажив, і викорениться душа та зміж людей своїх.
9 І коли справляєте жнива на землї вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало.
10 Так само з виноградника твого не збирати меш грони до послїднього, а грони, що попадали, не збирати меш; для вбогого і приходня покинеш їх. Я Господь, Бог ваш.
11 І не будете красти, нї ошукувати, нї брехати одно на одного.
12 І не божити метесь імям моїм льживо; бо зневажиш імя Бога твого. Я Господь, Бог ваш.
13 Не тїснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати.
14 Не лаяти меш глухого, а перед слїпим не класти меш нїчого, об що можна спотикнутись, а мусиш боятись Бога твого. Я Господь.
15 Не кривдити мете на судї, і не потурати мете вбогому, і не вважати меш на особу богатого. По правдї будеш судити ближнього твого.
16 Не будеш обмовляти між людьми твоїми, і не вставати меш на життя ближнього твого. Я Господь.
17 Не будеш ненавидїти брата твого в серцї твойму. Докори поважно ближнього твого, щоб не бути тобі винуватим за гріх його.
18 Не мстити мешся і не ворогувати меш проти синів люду твого, а мусиш любити ближнього твого, як себе самого. Я Господь.
19 Установ моїх мусите пильнувати. Не злучувати меш твоєї скотини двох пород. Не засївати меш ниви своєї двома насїннями, і не вдягати мешся в одежину із двоякого ткання.
20 І коли хто зляжеться з жінкою, а вона заручена рабиня, та зовсїм не викуплена, анї випущена на волю, скарані будуть обоє; не смертю, бо вона не на волї.
21 А він мусить принести жертву за провину до входу в соборний намет, барана як жертву за провину;
22 І відправить сьвященник покуту за гріх його жертвуючи барана перед Господом; і проститься йому гріх його, що ним провинив.
23 Як же прийдете в країну та понасаджуєте дерева про харчуваннє, то вважайте перві плоди їх нечистими; три роки вони будуть про вас необрізаними, не їсти мете плоду з них;
24 На четвертому ж роцї посьвятите все, що вродить на їх, на хвалу Господеві: Я Господь Бог ваш.
25 А на пятій рік можна їсти, що вродить на них, і се буде ваша користь.
26 Не їсти мете нїчого з кровю. Не будете нї ворожити нї замовляти.
27 Не підстригати мете кругом потилицї вашої, і не псувати меш краю бороди твоєї.
28 І не будете робити нарізок задля мерця на тїлї своїм, і не будете наколювати письма на собі. Я Господь.
29 Не погань дочки твоєї, допускаючи її до блудування; ато стане блудувати земля та й сповниться розворотом.
30 Субіт моїх пильнуйте і перед сьвятинею моєю благовійте. Я Господь.
31 Не вдавайтесь до закленателїв, і до ворожбитів; не шукайте їх, щоб не опаскудитись вам від них. Я Господь, Бог ваш.
32 Перед сивим волосом уставати мусиш і шанувати лице старого, і бояти мешся Бога твого. Я Господь.
33 І коли пробувати ме в тебе приходень у землї вашій, не тїснити меш його.
34 Як землянин мусить бути приходень ваш, що пробуває між вами, і любити мусиш його, як себе самого; приходнями бо ви були в землї Египецькій. Я Господь, Бог ваш.
35 І не кривдите мете в судї, в мірі, у вазі, і в насипу;
36 Вірна вага, вірне каміннє вагове, вірна єфа і гин вірний буде у вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї.
37 І мусите пильнувати усїх установ моїх, і всїх присудів моїх, і сповняти їх. Я Господь.
Новой Женевской Библии
19:1−37 Тема святости получает дальнейшее развитие в принципах взаимоотношений с ближними. В этой главе говорится о необходимости соблюдения святости в повседневной жизни человека (см. Введение: Характерные особенности и темы; ср. Мф 5:48; 1Кор 11:1; 1Пет 1:16).
19:2 См. статью «Бог есть свет: святость и справедливость Бога».
19:5 жертву мирную. См. ком. к 3:1; ср. 7:16−18.
19:9−10 Ср. Втор 24:19−21; Руфь, гл. 2.
19:13 плата наемнику. Ср. Втор 24:14−15.
19:18 люби ближнего твоего. Словом «ближний» называется всякий человек, с которым израильтянин вступает в общение, независимо от того, израильтянин тот (ст. 17) или пришелец (ст. 34). Ср. Мф 22:39−40; Рим 13:9.
19:19 Признание установленных Богом границ и различий было одной из сторон святости.
19:21−22 жертву повинности. См. 5:14 — 6:7.
19:24 Первые плоды урожая, подобно первенцам, должны быть отданы Богу (Исх 22:29−30; Исх 23:19), поскольку Израиль является первенцем Божиим и полностью посвящен Ему (Исх 4:22).
19:27−28 Уродование себя и нанесение увечий телу, созданному Богом, является оскорблением Бога.
19:35 Ср. Ам 8:5.