1 Слово, що надійшло від Господа до Еремії за Йоакима Йосієнка, царя Юдейського:
2 Ійди до родини Рехавіїв і поговори з ними та й приведи їх до Господнього дому, в одну сьвітлицю, і дай їм пити вина.
3 Я взяв Язанїю, сина Еремії Авазинїєнкового, з його братами й з усїма його синами й усю родину Рехавіївську,
4 Та й привів їх до Господнього дому, в сьвітлицю синів Анана Годолїєнка, Божого чоловіка, що була коло сьвітлицї князївської, над сьвітлицею Маасеїною Селуменковою, придверника;
5 І поставив я перед Рехавіївською родиною повні чаші вина й збанки, й промовив до них: Пійте вино.
6 Та вони відказали: Вина ми не пємо, бо Йонадав Рехавенко, наш предок, дав нам заповіт, сказавши: Не пийте вина нї ви самі, нї дїти ваші по віки.
7 Та й домів не будуйте й насїння не сїйте, й виноградників не насаджуйте, й не майте їх, а жийте в наметах, поки й віку вашого, щоб вам довго прожити на сїй землї, де ви лиш — приходнї.
8 І ми послухали наказу предка нашого Йонадава Рехавенка в усьому, що він повелїв нам, щоб не пити вина ввесь вік наш, — ми й жінки наші, сини наші й дочки наші, —
9 Та щоб не будувати хат на пробуток; і нема в нас нї виноградників, нї поля, нї засїву.
10 І живемо ми в наметах, і слухаємо й чинимо все, що повелїв нам предок наш Йонадав.
11 Як же напав на сю країну Навуходонозор, царь Вавилонський, тодї сказали ми собі: Нумо, схоронїмося в Ерусалим перед військом Халдейським і перед військом Сирийським, і так ми тепер живемо в Ерусалимі.
12 І надійшло слово Господнє до Еремії таке:
13 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Ійди та скажи мужам Юдиним і осадникам Ерусалимським: Чи вже ж ви не наберете собі з сього науки, щоб слухати слів моїх? говорить Господь.
14 Слова Йонадавові Рехавенкові, що наповідав потомків своїх, не пити вина, заховуються; і вони не пють по сей день, бо слухають заповіту предка свого; а я говорив вам безнастанно, говорив від досьвітку, — та ви не слухали мене.
15 Надто я раз-по-раз посилав до вас усїх моїх рабів, пророків, і говорив: Звернїте бо кожен із ледачої стежки своєї та поправтесь ув учинках ваших, і не ходїте за иншими богами, щоб їм служити, — а жити мете собі на землї, що я надїлив вам і отцям вашим. Та ви не нахиляли уха й не слухали мене.
16 Позаяк потомки Йонадавові, Рехавенки, виповняють заповіт предка свого, що він дав їм, а сей люд мене не слухає,
17 То Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїля, так говорить: Пошлю оце на Юдею й на всїх осадників Ерусалимських усе те лихолїттє, що я вирік на них; за те, що я говорив їм, а вони не слухали, я кликав їх, а вони не озивались.
18 До родини ж Рехавійської сказав Еремія: Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: За те, що ви додержували заповіт Йонадавів, предка вашого, й так усе чините, як він вам повелївав, —
19 За те, так говорить Господь сил небесних, Бог Ізраїля, — не переведеться в Йонадава Рехавенка потомок, що стояти ме перед лицем моїм по всяк час.
35:2 в дом Рехавитов. Большая часть сведений об этом роде содержится в данной главе.
в одну из комнат. См. 3Цар 6:5; Нав 13:4−5.
35:3 Иеремии. Речь идет не о пророке Иеремии. В описываемую эпоху это имя было очень распространено (40:8).
35:4 человека Божия. Так называли пророка (1Цар 12:22).
35:6−7 Обет, данный Ионадавом, сыном Рехава, обрекал его потомков на страннический образ жизни. Это было добровольное обязательство, не требуемое Моисеевым законом (см., напр., Втор 6:1−11; Втор 7:13).
35:19 не отнимется... муж, предстоящий пред лицем Моим во все дни. См. 33:17−18. Такое обещание было бы уместнее по отношению к царю, или, по крайней мере, к священнику, но не к рехавитам. Оно противоречит тому, чего могли бы ожидать Иоаким и весь род Давида.