Вихід 19 глава — Переклад Огієнка → Комментарии Скоуфилда

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Огієнка → Комментарии Скоуфилда

¹ Третього місяця по ви́ході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули́ вони на Сіна́йську пустиню.

² І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й ота́борилися в пустині. І ота́борився там Ізраїль навпроти гори.

³ А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: „Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:

⁴ Ви бачили, що́ Я зробив був Єгиптові, і носив вас на кри́лах орли́них, і привів вас до Себе.

⁵ А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати запові́ту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя!

⁶ А ви станете Мені ца́рством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам“.

⁷ І прибув Мойсей, і покликав і старши́х наро́дніх, та й виложив перед ними всі ті слова́, що Господь наказав був йому.

⁸ І відповів увесь народ ра́зом, та й сказав: „Усе, що Господь говорив, зро́бимо!“ А Мойсей доніс слова́ народу до Господа.

⁹ І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я до те́бе прийду́ в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки!“ І переповів Мойсей слова народу до Господа.

¹⁰ І промовив Господь до Мойсея: „Іди до люде́й, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони ви́перуть одіж свою.

¹¹ І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зі́йде Господь на го́ру Сіна́й на оча́х усього народу.

¹² І обведеш границею народ довко́ла, говорячи: Стережіться схо́дити на го́ру й доторкуватися до кра́ю її. Кожен, хто доторкне́ться до гори́, буде ко́нче забитий!

¹³ Нехай не доторкне́ться до неї рука, бо буде ко́нче вкамено́ваний, або буде справді застрілений, чи то худо́бина, чи то люди́на, — не буде жити вона. Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на го́ру“.

¹⁴ І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони ви́прали одежу свою.

¹⁵ І він сказав до народу: „Будьте готові на третій день; не входьте до жіно́к “.

¹⁶ І сталося третього дня, коли ра́нок настав, — і знялися гро́ми та бли́скавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у табо́рі...

¹⁷ І вивів Мойсей наро́д із табо́ру назустріч Богові, і вони стали під горою.

¹⁸ А гора Сіна́й — уся вона димува́ла через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапня́рки, і сильно затремтіла вся гора.

¹⁹ І розлігся голос сурми́, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно.

²⁰ І зійшов Господь на го́ру Сіна́й, на верхі́в'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. І вийшов Мойсей.

²¹ І промовив Господь до Мойсея: „Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.

²² А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбива́в“.

²³ І сказав Мойсей до Господа: „Не зможе народ вийти на го́ру Сінай, бо Ти засві́дчив між нами, говорячи: Обведи границею цю го́ру, і освяти її“.

²⁴ І промовив до нього Господь: „Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбива́в їх.

²⁵ І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.

Комментарии Скоуфилда

¹ У Синая Израиль усвоил уроки
1) святости Иеговы через Его заповеди:
2) понял собственную греховность и слабость на примере многих неудач:
3) оценил благость Иеговы установившего священство и жертвоприношение.
Христианин узнает по опыту Рим 7:7−24 то, что Израиль познал у Синая.
Эта часть Исхода должна читаться в свете размышления о законе и грехе Рим 3:19−26; 7:7−24; Гал 4:1−3. Гал 3:6−25 объясняет соотношение закона и Авраамова завета:
1) закон не может отменить этот завет;
2) он был «добавлен», чтобы обнаружился грех;
3) он был детоводителём ко Христу;
4) он был только чем-то подготовительным до «пришествия Семени».

³ Иегова напоминал народу,
1) что до сих пор Израиль был предметом Его любви и забот;
2) что закон предлагается не как средство жизни, но как средство с помощью которого Израиль может стать «избранным сокровищем» и «царственным священством»;
3) что закон не был навязан народу, но он был предложен и добровольно принят. Этот принцип выражен в Гал 5:1−4.

⁵ Ср. с 1Пет 2:9; Откр 1:6; 5:10. То, что по закону стало «условием», по благодати дается каждому верующему даром. Слово «если» в 5-м стихе составляет суть закона; это «если» принцип действия Бога и вместе с тем основная причина, почему «закон ничего не довёл до совершенства» (Рим 8:3; Евр 7:18−19). Авраамов (Быт 15:18, примеч.) и Новый (Евр 8:8−12, примеч.) заветы дают людям истинное спасение и уверенность, потому что ставят только одно условие — веру.

⁸ Пятый период (диспенсация): Закон. Этот период простирается от Синая до Голгофы, от Исхода до Креста. История Израиля бредущего по пустыне, а затем осевшего в своей стране есть длинная повесть о постоянном нарушении закона. Народ не выдержал испытания. Он был наказан несколькими пленениями. Пятый период закончился у Креста. Исследуя этот предмет, мы сталкиваемся со следующими проблемами:
1) состояние человека в начале (Ис 19:1−4);
2) его ответственность(Исх 19:5−6; Рим 10:5);
3) его несостоятельность(4Цар 17:7−17, 19; Деян 2:22−23):
4) суд над ним (4Цар 17:1−6, 20; 25:1−11; Лк 21:20−24).

См. другие шесть периодов: Невинность (Быт 1:28); Совесть (Быт 3:23); Человеческое управление (Быт 8:20); Обетование (Быт 12:1); Благодать (Ин 1:17); Царство (Еф 1:10).

²⁵ Моисеев завет: 1) дан Израилю 2) в трех частях, связанных одна с другой и состоящий из: заповедей, выражающих праведную волю Бога (Ис 20:1−26); части «судьи», предназначенной для управления общественной жизнью народа (Ис 21:1−24:11); и «постановления» для управления религиозной жизнью Израиля (Ис 24:12−31:18). Три эти элемента составляют «закон»; под этим названием, обычно Моисеев завет упоминается в Новом Завете (напр. Мф 5:17, 18). Заповеди и постановления составляли общую религиозную систему. Заповеди были «служением смертоносным буквам» (2Кор 3:7−9); «постановления» выдвигали первосвященника, как лицо представляющее весь народ перед Иеговой; а в жертвоприношениях — «покрове» (см. «Очищение», Лев 16:6, примеч.) грехов ясно видится предвкушение Креста (Евр 5:1−3; 9:6−9; Рим 3:25−26). Христианин не находится под охраной Моисеева завета, он пребывает под Новым Заветом благодати (Рим 3:21−27; 6:14, 15; Гал 2:16; 3:10−14, 16−18, 24−26; 4:21−31; Евр 10:11−17). См. «Новый Завет» (Евр 8:8, примеч.).