1 Слухайте це слово, ви, корови башанські, що сидите на горі самарійській, що гнітите убогих, що утискаєте злиденних, що кажете до ваших чоловіків: «Нум лишень, будем пити!»
2 Господь Бог поклявся святістю своєю: «Ось прийдуть певне на вас дні, і вас потягнуть геть гаками, останніх із вас — гарпунами.
3 Ви вийдете через проломи в мурах, кожна — куди потрапить, — і кинуть вас у напрямі Хермону, — слово Господнє.
4 Ідіть у Бетел і грішіте, та у Гілгал — гріхи помножте! Приносьте ранком ваші жертви, що три дні — ваші десятини.
5 Паліть закваску в подячну жертву, кричіть про добровільні дари на все горло, бо ви так любите, о діти Ізраїля, — слово Господа Бога.
6 Я дав вам голі зуби по всіх містах ваших, безхліб'я по всіх селах ваших, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.
7 Я стримав від вас дощ, як було ще три місяці до жнив; пускав його на одне місто, та не пускав на друге; один наділ дощем скроплювано, а другий, на який дощ був не падав, висихав.
8 І пленталися двоє-троє міст до одного міста, щоб води напитись, і не напивались; та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.
9 Побив я вас сажкою та зоною; силу ваших садів та ваших виноградників, ваші смоковниці й маслини сарана пожерла, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.
10 Наслав на вас я пошесть, таку, як у Єгипті; вибив мечем ваших юнаків і забрав у полон ваших коней; постав сморід у таборі вашім, що бив вам у ніздра, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.
11 Я деяких з-між вас спустошив, як Бог спустошив був Содом та Гомору; й ви були, мов та головешка, вирвана з пожежі, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.
12 Тому отак, Ізраїлю, вчиню з тобою! Тому, що це вчиню з тобою, готуйсь, Ізраїлю, стрічати Бога твого!»
13 Бо ось він, той, хто утворює гори й творить вітер; хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, — Господь, Бог сил — його ім'я.