1 Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить!
2 Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша?
3 Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок.
4 Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву.
5 Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя.
6 П'ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають.
7 За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться.
8 Господь Бог поклявся самим собою, — слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.»
9 І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть.
10 І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» — і той відкаже: «Ні!» — тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім'я Господнє!»
11 Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий — на тріски.
12 Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости — у полин.
13 О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?»
14 «Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, — слово Господа, Бога сил, — народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.»