1 Із Саттіна Ісус, син Навина, послав двох юнаків розвідати землю, кажучи: Підіть і огляньте землю та Єрихон. І, пішовши, два юнаки прийшли до Єрихону і ввійшли в дім жінки-розпусниці, ім’я якої Раав, і там зупинилися переночувати.
2 Та цареві Єрихону сповістили, кажучи: Мужі з ізраїльських синів прийшли сюди розвідати землю!
3 Тож єрихонський цар послав людей і звернувся до Раави, кажучи: Виведи чоловіків, які зайшли до твого дому вночі, бо вони прийшли розвідати землю!
4 А жінка, взявши чоловіків, заховала їх, а тим сказала, говорячи: Так, чоловіки приходили до мене,
5 та коли брама міста закривалася в сутінках, то чоловіки вийшли. Не знаю, куди вони пішли. Біжіть за ними, може схопите їх!
6 Вона ж вивела їх на дах і заховала їх у льоні, який був зібраний у неї на даху.
7 І люди від царя погналися за ними дорогою до Йордану, до переходів, а брама міста була замкнена. І сталося, що коли вийшли ті, які гналися за ними,
8 то перш, ніж вони полягали спати, вона піднялася до них на дах
9 і сказала їм: Знаю, що Господь дав вам цю землю, бо страх перед вами напав на нас.
10 Адже ми почули, що Господь Бог висушив Червоне море перед вами, коли ви виходили з Єгипетської землі, і те, що Він зробив двом аморейським царям, які були на другому боці Йордану, — Сеону й Оґу, яких ви вигубили.
11 Коли ми почули, то жах наповнив наше серце, і не стало більше душі в жодному з нас від вашої присутності, бо Господь, ваш Бог, — Бог високо на небі й на землі внизу!
12 А тепер покляніться мені Господом Богом, оскільки я вам чиню милосердя, то і ви вчините милосердя в домі мого батька,
13 і залишите живим дім мого батька, моєї матері, моїх братів, увесь мій дім і все, що належить їм, і врятуєте душу мою від смерті.
14 А чоловіки їй відповіли: Душа наша за вашу на смерть! Вона ж сказала: Коли передасть Господь вам місто, то вчините зі мною милосердя і правду.
15 І вона спустила їх через вікно,
16 говорячи їм: Ідіть у гори, щоб не зустріли вас ті, які вчинили погоню, і будете переховуватися там три дні, доки не повернуться ті, які переслідують вас, а після цього підете вашою дорогою.
17 Тоді чоловіки їй сказали: Ми є чисті в цій твоїй клятві.
18 Дивись, коли ми входитимем у вашу частину міста, ти встановиш знак — цю червону мотузку вивісиш у вікні, через яке ти нас нею спустила, а твого батька, твою матір, твоїх братів і весь дім твого батька збереш у себе, у своєму домі!
19 І буде, що кожний, хто вийде надвір через двері твого дому, сам буде винний, а ми вільні від цієї клятви перед тобою, та за тих, які з тобою будуть у твоєму домі, ми будемо відповідальні.
20 Якщо ж хтось нам перешкодить чи виявить ці наші слова, будемо невинні стосовно цієї клятви перед тобою.
21 А вона сказала їм: За словом вашим так нехай буде! — і їх відіслала.
22 Вони відійшли і попрямували в гори, і залишалися там три дні. А ті, які гналися, пошукали по всіх дорогах і не знайшли їх.
23 А два юнаки повернулися, спустилися з гори і переправилися до Ісуса, сина Навина, і розповіли йому все, що трапилося з ними.
24 Вони промовили до Ісуса: Господь видав у нашу руку всю ту землю, і кожний, хто живе на тій землі, набрався від нас страху!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї), 2 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.