Оттого возрадовалось сердце моё и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,
Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.