1 Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
2 Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.
4 І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.
5 А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.
6 Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
7 Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?
8 Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?
9 Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,
10 Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,
11 юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!
12 Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?
13 Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.
14 А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!
15 Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.
16 Але це те, що провістив пророк Йоіл:
17 І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.
18 І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.
19 І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.
20 Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!
21 І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!
22 Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,
23 Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;
24 та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.
25 Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.
26 Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
27 бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.
28 Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!
29 Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.
30 Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,
31 він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
32 Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.
33 Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.
34 Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,
35 доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!
36 Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!
37 Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?
38 А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!
39 Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!
40 Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!
41 Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.
42 Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.
43 І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].
44 А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.
45 Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.
46 І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,
47 вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Дії святих апостолів, 2 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖАТЬ СЛУЖЕНИЕ

Дії 2 глава в переводах:
Дії 2 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Жана Кальвина
  7. Толкования Августина
  8. Толкование Иоанна Златоуста
  9. Толкование Феофилакта Болгарского
  10. Новый Библейский Комментарий
  11. Лингвистический. Роджерс
  12. Комментарии Давида Стерна
  13. Библия говорит сегодня
  14. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.