1 Приклади сурму до твого рота, — мов сторож Господнього дому, за те, що вони порушили союз мій і від закону мого відступили.
2 Вони взиватимуть до мене; «Боже мій, ми ж тебе знаємо, ми — Ізраїль!»
3 Ізраїль добро геть відкинув, ворог буде за ним гонитися.
4 Вони царів настановили, та не від мене; князів собі робили, а я про те не відав.
5 Твого бичка, о Самаріє, я відкинув; гнів мій на них палає; докіль вони очиститись не зможуть?
6 Бо він від Ізраїля походить: то ремісник зробив його і він — не Бог. На тріски розлетиться бичок самарійський.
7 Вони бо сіють вітер і пожнуть бурю: на їхньому стеблі нема колосся, муки воно не вродить; а як і вродить, то чужі його поглинуть.
8 Поглинутий Ізраїль! Тепер він став поміж народами, немов посудина безвартна.
9 Вони бо пішли до Ашшура, — немов дикий осел, самітний, одинокий — Ефраїм найняв собі коханців.
10 Та хоч вони поміж народами їх наймуть, я їх тепер зберу докупи і вони почнуть зменшуватись від тягару царя та князів.
11 Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити.
12 Хоч би я написав йому і тьму моїх законів, — вони б їх за щось чуже вважали!
13 Їм жертви довподоби. Нехай жертвують м'ясо й споживають! А Господові вони не вгодні. Тепер він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет.
14 Ізраїль бо Творця свого забув, палаців собі набудував. Та й Юда намножив укріплених міст; та я пошлю вогонь на його міста, й він пожере його твердині.