1 І коли це закінчилося, до мене підійшли володарі, кажучи: Народ Ізраїля зі священиками і левітами не відділився від народів землі в їхній нечистоті — від ханаанця, хета, ферезейця, євусейця, аммонійця, моавійця, мосрійця і аморейця,
2 бо взяли собі та своїм синам з їхніх дочок! І пішло святе насіння між народи землі, і рука володарів у цьому переступі від початку.
3 І коли я почув це слово, то роздер свій одяг і затремтів, рвав волосся на своїй голові та з моєї бороди, і я сидів, сумуючи.
4 І до мене зібрався кожний, хто слідував за словом Бога Ізраїля, щодо невірності переселенців, і я сидів, непорушний, аж до вечірньої жертви.
5 А в час вечірньої жертви я піднявся зі свого приниження. І коли я роздер свій одяг, то затремтів, схилився на свої коліна і простягнув свої руки до Господа Бога.
6 І я сказав: Господи, я засоромлений і відчуваю стид, Боже мій, піднести моє обличчя до Тебе, бо наші беззаконня піднялися вище нашої голови, і наші провини звеличилися аж до неба!
7 Від днів наших батьків ми є у великій провині аж до цього дня. І в наших беззаконнях передані були ми, наші царі та наші сини в руку царів народів під меч, у полон, на пограбування і на засоромлення нашого обличчя — аж до цього дня.
8 Тепер же милосердним будь до нас, Господи, Боже наш, щоб нас залишити на спасіння і дати нам основу на Твоєму святому місці, щоб просвітити наші очі й дати мале оживлення в нашому рабстві.
9 Адже ми є рабами, та в нашому рабстві Господь, наш Бог, не покинув нас! Він повернув до нас милосердя перед царями персів, щоб дати нам оживлення, аби вони звеличили дім нашого Бога і підняли його спустошення, і дали нам загороду в Юді та в Єрусалимі.
10 Що скажемо, Боже наш, бо після цього ми залишили Твої заповіді,
11 які Ти нам дав через Твоїх рабів-пророків, кажучи: Земля, до якої входите успадкувати її, є мінлива земля через зміну народів-язичників за їхні гидоти, якими наповнили її від краю до краю у своїй нечистоті.
12 Тож ви тепер не дасте ваших дочок їхнім синам і не візьмете вашим синам дружин з їхніх дочок! Ви не шукатимете їхнього миру і їхнього добра навіки, щоб ви укріпилися та скуштували блага землі й передали її у спадок вашим синам навіки.
13 Після всього, що на нас найшло за наші злі діяння і за нашу велику провину, то (оскільки немає такого, як наш Бог, бо Ти зняв з нас наші беззаконня, і Ти дав нам спасіння)
14 через те, що ми відвернулися, щоби знищити Твої заповіді і переженитися з народами землі, Ти не прогнівайся на нас аж до кінця, коли зовсім не залишиться останку, ні того, хто врятується!
15 Господи, Боже Ізраїля, Ти праведний, бо ми залишилися спасенними до цього дня. Ось ми перед Тобою в наших провинах, однак не можемо стояти перед Тобою через це.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Перша книга Ездри, 9 глава. Українська Біблія. Турконяк.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.