1 Злим людям не завидуй,
ані бажай їх товариства,
ані бажай їх товариства,
2 бо серце їх міркує про насильство;
їхні уста говорять лише лихо.
їхні уста говорять лише лихо.
3 Дім мудрістю будують
і розумом його скріплюють;
і розумом його скріплюють;
4 знанням сповнюються комори;
всяким дорогим і красним майном.
всяким дорогим і красним майном.
5 Мудрий чоловік потужний;
муж знання збільшує силу,
муж знання збільшує силу,
6 бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш;
і в багатьох дорадниках — перемога.
і в багатьох дорадниках — перемога.
7 Для дурня мудрість недосяжна, як коралі:
уст своїх при брамі він не відчинить.
уст своїх при брамі він не відчинить.
8 Хто намислив зло чинити,
того назвуть провідником лукавства.
того назвуть провідником лукавства.
9 Дурного думка — гріх;
глузливий — для людей осоружний.
глузливий — для людей осоружний.
10 Як ти в біді піддався,
то мала сила в тебе.
то мала сила в тебе.
11 Рятуй тих, що на смерть тягнені,
і від засуджених на страту не відступай.
і від засуджених на страту не відступай.
12 Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!”
— то хіба той, хто серця важить, не розуміє того,
і той, хто наглядає за тобою, цього не знає?
Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?
— то хіба той, хто серця важить, не розуміє того,
і той, хто наглядає за тобою, цього не знає?
Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?
13 Їж мед мій сину, бо то річ добра,
і крижка меду тобі на смак солодка.
і крижка меду тобі на смак солодка.
14 Знай же ж, що мудрість для душі твоєї.
Як ти її знайшов — маєш майбутнє,
і надія твоя не пропаде.
Як ти її знайшов — маєш майбутнє,
і надія твоя не пропаде.
15 Не зазіхай на праведника хату
і не пустош місця його спочинку.
і не пустош місця його спочинку.
16 Бо праведний сім раз упаде й знову встане,
а безбожник спіткнеться в нещасті.
а безбожник спіткнеться в нещасті.
17 Як упаде твій ворог, не веселися;
як він спіткнеться, не тішся серцем,
як він спіткнеться, не тішся серцем,
18 а то Господь побачить і буде йому не довподоби,
і відверне гнів свій від нього.
і відверне гнів свій від нього.
19 Не гнівайся на лиходіїв;
20 бо для лихого немає майбуття,
світильник злих погасне.
світильник злих погасне.
21 Мій сину, Господа й царя страхайся;
з бунтівниками не приставай,
з бунтівниками не приставай,
22 бо вмить прийде їхня погибель,
і знищення, що йде від обох, хто передбачить?
і знищення, що йде від обох, хто передбачить?
23 Це теж від мудрих:
вважати на особу на суді — не годиться.
вважати на особу на суді — не годиться.
24 Хто злому каже: “Ти праведний”,
того народ клястиме, люди зненавидять.
того народ клястиме, люди зненавидять.
25 А тим, що судять справедливо, буде добре,
й на них зійде благословення.
й на них зійде благословення.
26 Той в уста цілує,
хто щирим словом відповідає.
хто щирим словом відповідає.
27 Упорай діла твої зовнішні,
і підготуй своє поле,
а вже потім будуй собі хату!
і підготуй своє поле,
а вже потім будуй собі хату!
28 Не свідчи на ближнього безпідставно
і не обманюй своїми устами.
і не обманюй своїми устами.
29 Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню;
відплачу кожному за його вчинками!”
відплачу кожному за його вчинками!”
30 Ішов я попри поле ледачого,
31 дивлюсь — кропивою позаростало,
і будяками зверху вкрилось,
камінна огорожа його розвалилась!
і будяками зверху вкрилось,
камінна огорожа його розвалилась!
32 Поглянув я та й узяв собі до серця,
позирнув і взяв ось таку науку:
позирнув і взяв ось таку науку:
33 “Ще трохи сну, трохи дрімання;
трохи згорнути руки, щоб спочити, —
трохи згорнути руки, щоб спочити, —
34 і твої злидні прийдуть наскоком,
нужда твоя — мов чоловік оружний”.
нужда твоя — мов чоловік оружний”.