1 Коли сядеш їсти з вельможею,
добре вважай на те, хто перед тобою,
добре вважай на те, хто перед тобою,
2 і поклади собі ножа на горло,
коли ти надто ласий.
коли ти надто ласий.
3 На ласощі його не надься:
то оманлива страва.
то оманлива страва.
4 В багатство не силкуйся вбиватись;
покинь думати про нього.
покинь думати про нього.
5 Подивишся на нього, а його вже немає,
бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.
бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.
6 Не їж хліба із скнарою,
на його ласощі не надься,
на його ласощі не надься,
7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці:
“їж, пий!” — він тобі скаже,
та його серце не з тобою.
“їж, пий!” — він тобі скаже,
та його серце не з тобою.
8 Шматок, що з'їв, ти повернеш,
і слова твої солодкі втратиш.
і слова твої солодкі втратиш.
9 Не говори до вух дурному,
бо він зневажить мудрість слів твоїх.
бо він зневажить мудрість слів твоїх.
10 Не пересувай межі древньої,
і не вдирайся в поля сирітські,
і не вдирайся в поля сирітські,
11 бо їх заступник сильний;
він захистить їхнє діло супроти тебе.
він захистить їхнє діло супроти тебе.
12 Прихили твоє серце до навчання,
і твої вуха до слів науки.
і твої вуха до слів науки.
13 Не щади для хлопця картання:
не умре бо, як битимеш його різкою.
не умре бо, як битимеш його різкою.
14 Ти битимеш його різкою
— і врятуєш його душу від Шеолу.
— і врятуєш його душу від Шеолу.
15 Мій сину! Як серце твоє мудре,
то й моє серце теж буде радіти,
то й моє серце теж буде радіти,
16 і моє нутро буде веселитись,
коли уста твої казатимуть праві речі.
коли уста твої казатимуть праві речі.
17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить,
але будь у Господнім страсі повсякденно,
але будь у Господнім страсі повсякденно,
18 бо будучина існує напевне,
і твоя надія не буде марна.
і твоя надія не буде марна.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрий,
справляй серце твоє на путь (праву).
справляй серце твоє на путь (праву).
20 Не бувай з тими, що впиваються вином,
ані між тими, що обжираються м'ясом,
ані між тими, що обжираються м'ясом,
21 бо п'яниці й ненажери зубожіють,
а довге спання їх вбирає у лахи.
а довге спання їх вбирає у лахи.
22 Слухай батька, що породив тебе;
не зневажай матері, коли вона старенька.
не зневажай матері, коли вона старенька.
23 Придбай правду й не продавай її,
— мудрість, навчання й розум.
— мудрість, навчання й розум.
24 Праведного батько веселитиметься вельми,
і хто мудрого породив, буде ним радіти.
і хто мудрого породив, буде ним радіти.
25 Нехай радіють батько твій і мати;
нехай веселиться та, що тебе породила.
нехай веселиться та, що тебе породила.
26 Дай мені, сину, твоє серце,
і твої очі нехай доріг моїх пильнують,
і твої очі нехай доріг моїх пильнують,
27 бо блудниця — то глибока яма,
вузька криниця — чужинка.
вузька криниця — чужинка.
28 Неначе харцизяка, вона засідає
і між людьми зрадників множить.
і між людьми зрадників множить.
29 У кого: “Ой” — у кого: “Ой, леле”?
У кого сварка, у кого скарги?
У кого рани без причини?
У кого очі червоні?
У кого сварка, у кого скарги?
У кого рани без причини?
У кого очі червоні?
30 У тих, що при вині засиджуються довго;
у тих, що ходять смакувати вино пахуче.
у тих, що ходять смакувати вино пахуче.
31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне,
як гарно світиться у кубку,
як лагідненько ллється.
як гарно світиться у кубку,
як лагідненько ллється.
32 Потім воно вкусить, як гадина,
утне, немов зміюка.
утне, немов зміюка.
33 Тобі ввижатимуться дивні речі,
серце твоє буде дурниці говорити;
серце твоє буде дурниці говорити;
34 і будеш немов той, що дрімає серед моря,
або як той, що вгорі лежить на щоглі.
або як той, що вгорі лежить на щоглі.
35 “Били мене, та мене не боліло,
товкли мене, та не знав я нічого.
Коли ж я прокинусь?
Я буду знов того шукати!”
товкли мене, та не знав я нічого.
Коли ж я прокинусь?
Я буду знов того шукати!”