1 Слова Агура, сина Яке, з Масси;
вирок чоловіка до Ітієла,
до Ітісла і до Ухала:
вирок чоловіка до Ітієла,
до Ітісла і до Ухала:
2 Справді я найдурніший з людей
і розуму людського нема в мене.
і розуму людського нема в мене.
3 Я мудрости не навчився
і знання святих я не маю.
і знання святих я не маю.
4 Хто вийшов на небо й спустився звідтіль?
Хто зібрав вітер у своїх жменях?
Хто замкнув воду в свою одежу?
Хто всі кінці землі поставив?
Яке йому ім'я? І яке ім'я його сина,
якщо ти знаєш?
Хто зібрав вітер у своїх жменях?
Хто замкнув воду в свою одежу?
Хто всі кінці землі поставив?
Яке йому ім'я? І яке ім'я його сина,
якщо ти знаєш?
5 Кожне слово Боже випробуване;
він — щит для тих, що в нього захисту шукають.
він — щит для тих, що в нього захисту шукають.
6 До слів його не додавай нічого,
а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.
а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.
7 Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я:
8 неправду та брехливе слово віддали від мене;
не давай мені ані злиднів, ані багатства,
подай мені лиш достатнього хліба,
не давай мені ані злиднів, ані багатства,
подай мені лиш достатнього хліба,
9 щоб я, наситившись, тебе не зрікся,
та не сказав: “Хто Господь?”
— або, збіднівши, не став красти
та не безчестив імени Бога мого.
та не сказав: “Хто Господь?”
— або, збіднівши, не став красти
та не безчестив імени Бога мого.
10 Не обмовляй раба перед паном,
а то він проклене тебе, і ти будеш винним.
а то він проклене тебе, і ти будеш винним.
11 Є виродки, що проклинають батька свого
і не благословлять матері своєї;
і не благословлять матері своєї;
12 є виродки, що себе чистими вважають,
хоч і не вмиті від бруду свого;
хоч і не вмиті від бруду свого;
13 є виродки, що вгору очі задирають,
свої повіки підводять;
свої повіки підводять;
14 є виродки, що в них, неначе мечі — зуби,
немов ті ножі — ікли,
щоб пожирати бідних на землі,
з-між людей убогих.
немов ті ножі — ікли,
щоб пожирати бідних на землі,
з-між людей убогих.
15 П'явка дві дочки має: “Давай! Давай!”
Три речі ненаситні,
ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.
Три речі ненаситні,
ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.
16 Шеол, неплідная утроба,
земля води несита,
та вогонь, який не каже: “Досить!”
земля води несита,
та вогонь, який не каже: “Досить!”
17 Око, що глузує з батька
й що неньці не кориться,
— око те виклюють ворони в долині
і пожеруть орлята.
й що неньці не кориться,
— око те виклюють ворони в долині
і пожеруть орлята.
18 Троє речей для мене надто дивовижні,
ба й чотирьох не розумію:
ба й чотирьох не розумію:
19 дороги орла на небі,
дороги гадини на скелі,
дороги корабля посеред моря
і дороги чоловіка до дівчини.
дороги гадини на скелі,
дороги корабля посеред моря
і дороги чоловіка до дівчини.
20 Такий звичай у жінки-перелюбки:
їсть, обтирає рот свій
і каже: “Я нічого злого не зробила!”
їсть, обтирає рот свій
і каже: “Я нічого злого не зробила!”
21 Від трьох речей земля трясеться,
ба й чотирьох знести не може:
ба й чотирьох знести не може:
22 раба, що зацарює;
безумного, коли наїсться до наситу;
безумного, коли наїсться до наситу;
23 нелюбої, що вийде заміж,
і слугині, що успадкує по господині.
і слугині, що успадкує по господині.
24 Чотири є їх на землі маленьких,
але вони мудріші понад мудрих:
але вони мудріші понад мудрих:
25 мурашки, люд несильний,
а літом наготовлюють собі запаси;
а літом наготовлюють собі запаси;
26 борсуки — народ слабенький,
а на скелях свої оселі мають;
а на скелях свої оселі мають;
27 сарана царя не має,
а вся вона шерегами виходить;
а вся вона шерегами виходить;
28 павук, що ти руками можеш узяти,
та він в палатах у царя буває.
та він в палатах у царя буває.
29 Троє є їх, що мають ходу гарну,
ба й четверо, що гарно ходять:
ба й четверо, що гарно ходять:
30 лев, найсильніший між звірями,
ні перед чим не уступає;
ні перед чим не уступає;
31 півень, що між курами похожає;
козел та цар, що перед народом виступає.
козел та цар, що перед народом виступає.
32 Якщо ти здуру загнавсь у гніві,
а потім обміркував, то затули рота рукою.
а потім обміркував, то затули рота рукою.
33 Бо коли збити молоко, виходить масло;
і коли натиснути носа, кров виступає;
так, коли тиснути гнів, виникає сварка.
і коли натиснути носа, кров виступає;
так, коли тиснути гнів, виникає сварка.