1 Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?
розум не здійма свій голос?
2 На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.
стає вона й на розпуттях.
3 Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:
при вході в двері вона голосно гукає:
4 “Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.
до синів людських мій голос.
5 О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!
і ви, безглузді, ума набирайтесь!
6 Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.
7 Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.
і зло моїм устам огидне.
8 Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.
нема нічого в них нещирого, кривого.
9 Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.
і слушні тому, хто придбав знання.
10 Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,
і радше знання, ніж золото добірне,
11 бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.
12 Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.
я посідаю знання розважливе.
13 Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу
14 У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.
я — розум, у мене сила.
15 Мною царі царюють
і князі встановляють право.
і князі встановляють право.
16 Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.
вельможі судять усю землю.
17 Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.
хто шукає мене пильно, той знаходить.
18 Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.
постійні блага й справедливість.
19 Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.
прибуток мій — над срібло добірне.
20 Я ходжу путями правди,
стежками права,
стежками права,
21 щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.
щоб наповнились їхні скарбниці.
22 Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.
першою з його чинів споконвічних.
23 Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;
від початку, раніше, ніж; земля постала;
24 коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.
коли не було ще джерел багатоводних.
25 Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;
раніше від пагорбів я народилась;
26 тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.
ні первнів пилу світового.
27 Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,
як він рисував круг поверх безодні,
28 як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,
як установляв бездонні джерела,
29 як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —
30 я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,
31 гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.
моя бо втіха: бути; з людськими синами.
32 Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!
щасливі тії, що дороги мої пильнують!
33 Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.
не гордуйте нею.
34 Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!
35 Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.
й осягає від Господа ласку.
36 Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”