1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!
2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.
3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.
4 Воду нашу за гроші п'ємо, дрова наші набуваємо за плату.
5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.
6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.
7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.
8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.
9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.
10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.
11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.
12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.
13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.
14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.
15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.
16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!
17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.
18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!
19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.
20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?
21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.
22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?