1 Сталося ж, що в той час захворів Езекія — аж до смерті. До нього прийшов пророк Ісая, син Амоса, і сказав йому: Так говорить Господь: Дай вказівки стосовно твого дому, бо ти вмираєш і не житимеш!
2 Тоді Езекія повернув своє обличчя до стіни і помолився до Господа,
3 кажучи: Згадай, Господи, як я ходив перед Тобою в правді праведним серцем, і я робив гідне перед Тобою! І заплакав Езекія великим плачем.
4 І було Господнє слово до Ісаї, кажучи:
5 Іди і скажи Езекії: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: Я почув голос твоєї молитви, і Я побачив твої сльози. Ось додаю до твого віку п’ятнадцять років.
6 Я спасу тебе з руки царя ассирійців і захищу це місто.
7 Це ж тобі знак від Господа, що Бог здійснить це слово:
8 тінь ступенів, які пройшло сонце, десять ступенів дому твого батька, поверну сонце на десять ступенів. І сонце пішло назад на десять ступенів, які пройшла тінь.
9 Молитва Езекії, царя Юдеї, коли він захворів і піднявся зі своєї хвороби:
10 Я сказав: На висоті своїх днів у брамах аду залишу решту літ.
11 Я сказав: Більше не побачу спасіння Бога на землі, більше не побачу людини
12 з мого роду. Я залишив решту свого життя. Вийшло воно і відійшло від мене, як той, хто згортає шатро, після того, як поставив; мій дух був у мені, як основа ткача, який наближається, щоб відтяти. У той день я був переданий
13 аж до ранку, наче левові. Так він розтрощив мої кості, бо від дня аж до ночі я був переданий.
14 Як ластівка, так закричу, і як голубка, так повчуся, бо очі мої перестали глядіти на висоту неба до Господа, Який мене визволив
15 і забрав біль моєї душі.
16 Господи, про це Тобі сповістили, і Ти підняв мій подих і, зрадівши, я ожив,
17 бо Ти підняв мою душу, щоб не загинула, і відкинув від мене всі мої гріхи.
18 Адже Тебе не хвалитимуть ті, хто в аді, і мертві Тебе не благословлятимуть, не надіятимуться і ті, хто в аді, на Твоє милосердя.
19 Ті, які живуть, Тебе благословлятимуть, — так, як і я. Віднині зроблю дітей, які сповістять Твою праведність,
20 Господи мого спасіння. І не спочину, благословляючи Тебе з псалтирем усі дні мого життя перед домом Бога.
21 І сказав Ісая до Езекії: Візьми плитку смоківниць, розітри, наліпи на тіло і будеш здоровим.
22 А Езекія сказав: Це знак, що я ввійду в дім Господа Бога.