1 Так говорить Господь: Який лист про розлучення є у вашої матері, яким Я її відпустив? Чи якому боржникові Я вас продав? Ось ви були продані за ваші гріхи, — за ваші беззаконня Я відіслав вашу матір!
2 Чому так, що Я прийшов і не було нікого? Я закликав, та не було того, хто слухав би? Хіба Моя рука не має сили визволити? Чи Я не матиму сили врятувати? Ось Своєю погрозою Я спустошу море і оберну ріки в пустелі, і засохнуть їхні риби від того, що немає води, і вони гинуть від спраги.
3 Я вдягну небо в темряву і покрию його мішковиною, як одягом.
4 Господь дає мені язик напоумлення, щоб пізнати, коли потрібно говорити слово, дав настанови мені вранці, і наділив мене вухами, щоб слухати.
5 І Господнє напоумлення відкриває мої вуха, я ж не буду неслухняним і не говоритиму проти.
6 Я підставив свою спину для биття, а свої щоки — для ударів, і своє обличчя я не відвернув від сорому бути опльованим.
7 І Господь став моїм помічником, через це я не засоромився, але я поклав своє обличчя, як твердий камінь, і я пізнав, що не засоромлюся.
8 Адже наближається Той, Хто мене оправдав. Хто той, котрий мене судить? Нехай стане разом, напроти мене. І хто мене судить? Нехай наблизиться до мене!
9 Ось Господь мені допомагає. Хто мені вчинить зло? Ось усі ви постарієтеся, як одяг, — наче міль поїсть вас.
10 Хто з вас боїться Господа? Нехай почує голос Його раба. Коли хто ходить у темряві, немає для таких світла, покладіть надію на Господнє Ім’я і зміцніться в Бозі.
11 Ось ви всі палите вогонь і посилюєте полум’я. Ходіть за світлом вашого вогню і за полум’ям, яке ви розпалили. Завдяки Мені це вам сталося, — заснете в смутку.