1 Тягар Господнього слова на Ізраїлі. Говорить Господь, Який простягнув небо, оснував землю і створив дух людини в ній:
2 Ось Я кладу Єрусалим, як зрушені вхідні двері для всіх народів довкола, і в Ідумеї буде облога проти Єрусалима.
3 І буде, що в той день поставлю Єрусалим, як камінь, потоптаний усіма народами. Кожний, що його топче, взагалі насміхатиметься [1] , і проти нього зберуться всі народи землі.
4 У той день, — говорить Господь Вседержитель, — уражу всякого коня жахом і його вершника безумністю, на дім Юди відкрию Свої очі, а всіх коней народів уражу сліпотою.
5 І тисячники Юди скажуть у своїх серцях: Знайдемо собі тих, що живуть в Єрусалимі в Господі Вседержителі, їхньому Богові.
6 У той день поставлю тисячників Юди, як смолоскип вогню між деревом і як світильник вогню в тростині, і пожиратимуть справа та зліва всі народи довкола, а Єрусалим і надалі буде поселяти в собі.
7 І Господь врятує поселення Юди, як і від початку, щоб не величалася похвала дому Давида і хвала тих, що живуть в Єрусалимі над Юдою.
8 І буде, що в той день Господь захистить тих, що живуть у Єрусалимі, і буде немічний у них у той день, як Давид, а дім Давида, як Божий дім, як Господній ангел перед ними.
9 І буде, що в той день шукатиму, аби вигубити всі народи, що нападають на Єрусалим.
10 І виллю на дім Давида і на тих, що живуть у Єрусалимі, дух милості й щедрості, і поглянуть на Мене, тому що зневажили, і над ним справді побиватимуться [2] , як над улюбленим, і терпітимуть болі, наче над первородним.
11 У той день великим буде голосіння в Єрусалимі, як голосіння за гранатовим садом, зрубаним на рівнині,
12 і голоситиме земля — плем’я за племенем: плем’я дому Давида, — саме, і їхні жінки окремо, плем’я дому Натана, — саме, і їхні жінки окремо,
13 плем’я дому Левія, — саме, і їхні жінки окремо, плем’я Симеона, — саме, і їхні жінки окремо,
14 усі племена, що залишилися, — плем’я саме, і їхні жінки окремо.