1 І повернувся ангел, що говорив через мене, і підняв мене, — так, як коли пробуджується людина зі свого сну,
2 і сказав мені: Що ти бачиш? І я сказав: Я побачив, і ось світильник — увесь золотий, а над ним — посудина для світильника, і над ним — сім лампадок, і сім чашечок для лампадок над ним.
3 І над ним — дві оливки, одна — справа світильника і одна — зліва.
4 І я запитав, і я сказав ангелові, що промовляв через мене, кажучи: Що це, Господи?
5 І відповів ангел, промовляючи через мене, і сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи.
6 І він відповів, і промовив до мене, кажучи: Це слово Господнє до Зоровавеля, що промовляє: Не великою силою, не міццю, але тільки Моїм духом, — говорить Господь Вседержитель!
7 Хто є ти, велика горо, перед обличчям Зоровавеля, щоб випростуватись? І він винесе камінь спадку, милість рівна до його милості.
8 І було Господнє слово до мене, кажучи:
9 Руки Зоровавеля заснували цей дім, і його руки завершать його, і пізнаєш, що Господь Вседержитель послав мене до тебе.
10 Тому що хто знехтував малими днями? І зрадіють, і побачать олов’яний камінь [1] у руці Зоровавеля. Тих сім — це Господні очі, що дивляться на всю землю.
11 І я відповів, і сказав йому: Що це за дві оливки справа і зліва світильника?
12 І я запитав удруге, і я сказав йому: Що це за дві оливкові галузки, що в руках двох золотих трубок, що вливаються і доходять до золотих чашечок?
13 А він сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи.
14 І він сказав: Це два сини помазання стали перед Господом усієї землі.