Песьня Песьняў 2 глава

Песьня Песьняў Салямона
Пераклад Антонія Бокуна → Новой Женевской Библии

Пераклад Антонія Бокуна

1 «Я — нарцыс Сарону, лілея даліны!»
2 «Як лілея сярод церняў, так сяброўка мая сярод дзяўчатаў».
3 «Як яблына сярод дрэваў лясных, так любы мой сярод хлопцаў. У ценю ягоным прывабным я села, і плод ягоны салодкі для паднябеньня майго.
4 У дом банкетаваньня ён увёў мяне, і сьцяг ягоны нада мною — каханьне.
5 Падмацуйце мяне пірагамі з разынкамі, асьвяжыце мяне яблыкамі, бо я млею ад каханьня.
6 Левая рука ягоная пад галавою маёй, а правіцай сваёй ён абдымае мяне».
7 «Заклінаю вас, дочкі Ерусалімскія, сарнамі і ланямі палявымі, не будзіце і не падымайце каханую, аж пакуль сама не захоча».
8 «Голас любага майго! Вось, ён ідзе, узыходзіць на горы, пераскоквае ўзгоркі.
9 Любы мой падобны да сарны, да маладога аленя. Вось, ён стаіць за сьцяною нашаю, заглядае праз вакно, зазірае праз краты.
10 Адказаў любы мой і сказаў да мяне: “Уставай, сяброўка мая, прыгажуня мая, і прыходзь.
11 Бо вось, зіма прайшла, дождж спыніўся і перастаў.
12 Пралескі відаць на зямлі, час сьпяваньня настаў, і голас туркаўкі чуваць у зямлі нашай.
13 Дрэва фігавае выдала пупышкі [свае], вінаград квітнее і разьлівае водар. Устань, прыходзь, сяброўка мая; прыгажуня мая, прыходзь!
14 Галубка мая, [што жывеш] у расколінах скалы, у схове пад стромаю, пакажы мне выгляд твой, дай мне пачуць голас твой, бо голас твой салодкі, і выгляд твой прывабны”».
15 «Лавіце нам лісаў, малых лісянятаў, якія нішчаць вінаграднікі, бо вінаграднікі нашыя квітнеюць».
16 «Любы мой [належыць] мне, а я — яму, ён пасьвіць сярод лілеяў.
17 Пакуль дзень дыхае [ветрам] і зьнікаюць цені, вярніся! Будзь падобны, любы мой, да сарны, да маладога аленя на гарах Бэтэр».

Новой Женевской Библии

2:1−2 В этих стихах невеста сравнивает себя с нарциссом и лилией (олицетворением весны и красоты), жених же, развивая это сравнение, уподобляет других девушек терну.

2:5 вином. Букв.: «виноградными лепешками». В действительности невеста говорит не о пище, а соединении с любимым и утолении любви.

2:7 сернами или полевыми ланями. Евр: «цебаот» и «еалот». В еврейском оригинале это заклинание созвучно имени Господа Саваофа, которое автор, очевидно, не хотел прямо называть.

не тревожьте возлюбленной. Дословно: «не тревожьте любви, доколе ей угодно». Этот призыв — не тревожить любовь — повторяется в 3:5 и 8:4. Монотеизм Израиля снял элемент святости с полового единения — оно больше не имело прототипа в божественных действах, но сохранило свое высокое значение как аспект супружеских отношений, а брак был заповедан и освящен Господом (Быт 1:27−28).

2:8−15 Эту песнь поет невеста, но большая ее часть (ст. 10−14) повторение того, что сказал возлюбленный. Лейтмотив песни — слова, сказанные им: «встань... выйди».

2:9 он стоит... мелькает. Олень, с которым невеста сравнивает своего возлюбленного.

2:14 в ущелье скалы под кровом утеса. Образное выражение безопасности и защищенности. То же, что «за каменной стеной».

2:15 Возможно, в этом стихе под «лисицами» и «лисенятами» подразумеваются те, кто угрожает чести и невинности невесты. Существует, однако, и такое толкование: неумолимый бег времени угрожает «цветущему винограднику» влюбленных, и «поймать лисиц и лисенят» — это синоним выражению «остановить мгновение».

2:16 Ср. Быт 2:23−25.

2:17 Доколе день дышит прохладою. См. ком. к ст. 7.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.