Матвія 4 глава — Сучасний переклад → Новой Женевской Библии

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Новой Женевской Библии

¹ Тоді ж Дух повів Ісуса до пустелі, щоб диявол Його спокушав.

² Протягом сорока днів і ночей Ісус нічого не їв, та після цього Він був дуже голодним.

³ Тоді спокусник [7] прийшов до Нього і сказав: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому камінню перетворитися на хліб».

⁴ На те Ісус відповів йому: «У Святому Писанні сказано:
„Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими”».

⁵ Після того диявол переніс Його до святого Єрусалиму, поставив на найвище місце Храму

⁶ й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе, і вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».

⁷ Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також сказано:
„Не спокушай Господа Бога свого”.

⁸ Знову диявол узяв Його на дуже високу гору і показав усі царства світу, всю їхню розкіш.

⁹ І сказав він Ісусові: «Я дам Тобі все це, якщо впадеш долілиць і поклонишся мені».

¹⁰ На те Ісус відповів йому: «Відійди, сатано! У Святому Писанні сказано:
„Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому!”

¹¹ Тоді диявол залишив Ісуса, і Ангели прийшли й служили Йому.

¹² Коли Ісус довідався, що Іоана ув’язненно, Він повернувся до Ґалилеї.

¹³ Проте Він не залишився в Назареті, а пішов і оселився в Капернаумі, що біля Ґалилейського озера у поселеннях Завулона й Нафталі.

¹⁴ Бо мусило справдитися пророцтво Ісаї:

¹⁵ «Земле Завулона та земле Нафталі, що знаходяться по дорозі до моря на захід від ріки Йордан! Ґалилеє неюдейська! Слухайте уважно!

¹⁶ Народ, що скніє в темряві, побачив величне світло, і на тих, хто живе в країні під тінню смерті, зійшло світло!»

¹⁷ Відтоді Ісус почав проповідувати, кажучи: «Покайтеся, бо Царство Боже вже близько!»

¹⁸ Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив двох братів: Симона, який звався Петром, та його брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками.

¹⁹ І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських».

²⁰ Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.

²¹ Потім Він пішов далі й побачив іще двох братів: Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, — які, сидячи зі своїм батьком Зеведеєм у човні, лагодили рибальські сіті. Ісус покликав і їх.

²² Вони одразу ж покинули човен батька свого й подалися за Ним.

²³ Ісус обійшов усю Ґалилею, проповідуючи в синагогах і навчаючи про Царство Боже, зціляючи всі недуги та хвороби людські.

²⁴ Чутка про Нього рознеслася по всій Сирії. До Нього приводили всіх хворих: тих, що страждали від хвороб та тяжких болів, а також біснуватих, хворих на епілепсію, немічних. І Ісус зціляв їх.

²⁵ Великий натовп людей ішов за Ним із Ґалилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму та з-за Йордану.

Новой Женевской Библии

4:1 для искушения. Хотя Бог искушаем не бывает (Иак 1:13), наши искушения входят в промысел Божий для нашего же добра. Если устоим — станем сильнее; если поддадимся — научимся лучше понимать, что нам нужно для дальнейшего освящения и благословения.

Искушения Христа соответствуют (и противопоставляются) испытаниям Израиля в пустыне. Сорок дней перекликаются с сорока годами (Числ 14:34). Пребывание Иисуса в пустыне соотносится с местом во Второзаконии (8:1−5), на которое Он Сам и ссылается в ответе на одно из искушений. Опыт Израиля в пустыне явился прообразом, тенью испытания Иисуса.

Описанные искушения свойственны всем: похоть плоти, гордыня, желание обладать (1Ин 2:16). Но каждое из них — еще и чисто мессианское. Сатана, обращаясь к Иисусу, ссылается на Его Божественное право: «если Ты Сын Божий» (ст. 3:6; ср. 27:40). Последнее искушение предлагает Иисусу путь к царствованию, следуя которым можно миновать крест. Иисус был искушаем так же, как и мы (Евр 4:15), но Он не согрешил. Он может «быть милостивым и верным первосвященником пред Богом» (Евр 2:17) и ходатайствовать за нас, поскольку по Своей человеческой природе Он знает, что значит подвергаться искушению. См. ком. к Лк 3:22; статью «Безгрешность Иисуса».

4:3 Сын Божий. См. ком. к 16:16.

4:4 всяким словом. Во Втор 8:3 это относится к слову Божию о направлении движения по пустыне и о манне небесной. Иисус не согласился подвергнуть испытанию Свое доверие к Богу. На каждое искушение сатаны Он отвечает словами Писания. «Меч духовный — Слово Божие» (Еф 6:17), и Иисус в духовном борении опирается на Писание. См. статью «Слово Божие: Писание как откровение».

4:5 на крыле храма. Возможно, речь идет о выступе стены храма над долиной Кедрона.

4:6 И сатана может ссылаться на Писание, но он использует Пс 90:11−12 в значении, прямо противоположном истинному. Псалом 90 призывает довериться Богу; сатана пытается подменить доверие проверкой, подвергая сомнению верность Божию. См. статью «Сатана».

4:7 Израиль «искушал» Бога в Массе и Мериве (Исх 17:1−7).

4:10 Иисус отвергает идолопоклонство. Он повелевает сатане отойти, ибо уже победил «сильного» (см. 12:29).

4:15 Галилея языческая. Матфей подчеркивает, что в земном служении Иисус сосредоточен исключительно на доме Израилевом (10:5−6). Однако замечание, что служение это исполняет слова Исаии (9:2), является доказательством, что 28:19 у Матфея не приписан позднее; конечная цель включает все народы.

4:17 С того времени. Слова эти встречаются также в 16:21 и обозначают переход от подготовки к периоду общественного служения Иисуса.

приблизилось. См. ком. к 3:2.

4:23 уча... проповедуя... исцеляя. Уча, Иисус говорил о природе и цели Царства Божия, как это видно из Нагорной проповеди (гл. 5−7) и притч о Царстве (гл. 13). Проповедуя, Он благовествовал о приближении Царства, т.е. осуществлении главного Божиего замысла в истории. Исцеления же знаменовали, что Царство действительно пришло (11:5).

4:24 по всей Сирии. Понимать это можно по-разному. Для римлян это, в сущности, означало всю Палестину, кроме Галилеи (Лк 2:2). Галилеянин, вероятно, подразумевал бы под этим словом земли севернее Галилеи, от Средиземноморья до Дамаска.

бесноватых. Здесь подчеркнуто отличие «бесноватости» от припадков эпилепсии (ср. 17:15).