Сучасний переклад
1 Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, завжди існуватимуть. Але горе тому, через кого вони приходять!
2 Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.
3 Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його.
4 Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертаєтсья до тебе й каже: „Я каюся” — прости його».
5 Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри!»
6 На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море” — і вона послухалася б вас».
7 «Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?”
8 Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?”
9 Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?
10 Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».
11 По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.
12 12-13 Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!»
13
14 Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам[57]». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.
15 Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.
16 Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.
17 У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро?
18 Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»
19 І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».
20 Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили.
21 Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!” — оскільки Царство Боже — з вами[58]».
22 А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй Славі, але не побачите.
23 І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними.
24 Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край.
25 Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.
26 Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського.
27 Тоді люди їли, пили, одружувалися, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег.[59] Тоді настав потоп і їх усіх знищив.
28 Це буде так само, як було в часи Лота.[60] Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки.
29 Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив.
30 І станеться так само в час пришестя Сина Людського.
31 Хто сидітиме в той день на даху своєї оселі, а речі його будуть у домі, не повинен спускатися по свої пожитки. Так само, якщо хтось працюватиме в полі, хай не вертається додому.
32 Пам’ятайте про Лотову дружину.[61]
33 Хто намагатиметься врятувати своє життя, втратить його, але ж той, хто віддасть життя за Мене, врятує його.
34 Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться.
35 Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться.
36 [Двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться».] [62]
37 У відповідь учні запитали Його: «У якому місці це трапиться, Господи?» Ісус мовив: «Це місце легко розпізнати, бо туди, де є мертвечина, завжди стерв’ятники злітаються».
Новой Женевской Библии
17:2 соблазнил одного из малых сих. Имеются в виду дети и смиренные взрослые (ср. 10:21), которые пропали бы без Божией помощи.
17:4 семь раз в день. Эти слова не означают, что восьмое прегрешение уже не может быть прощено; напротив, прощать раскаявшегося следует всегда.
17:5 умножь в нас веру. Выслушав предыдущие слова Иисуса (ст. 3:4), ученики решили, что, лишь обладая великой верой, можно научиться так прощать.
17:6 если бы вы имели веру с зерно горчичное. В ответ на просьбу учеников Иисус говорит, что и малая вера может творить чудеса; важна не степень веры, а ее истинность.
17:11 Он проходил между Самариею и Галилеею. Иисус продолжает Свой путь в Иерусалим (см. ком. к 9:51). Поскольку группу евреев, направляющихся в священную столицу Израиля, в Самарии ожидал враждебный прием (9:51−53), Иисус проходит с учениками вдоль границ этой области.
17:12 десять человек прокаженных ... остановились вдали. В соответствии с предписаниями закона, прокаженные должны были держаться в стороне от соплеменников (Лев 13:46). Те, что встретили Иисуса, остановились от Него на таком расстоянии, чтобы Он слышал их слова, произнесенные громким голосом (ст. 13).
17:14 покажитесь священникам. См. ком. к 5:14.
17:16 пал ниц к ногам Его ... это был Самарянин. Знаменательно, что из всех исцеленных возвратился поблагодарить Иисуса именно самарянин, от которого менее чем от других можно было ожидать выражения благодарности целителю-еврею.
17:19 вера твоя спасла тебя. Возможно, наградой за веру самарянина явилось не только исцеление от проказы, но и спасение души.
17:20−37 Ответ Иисуса на вопрос «когда придет Царствие Божие?» (ст. 20), раскрывает динамическую природу Царства. В одном и том же отрывке Он говорит о Царстве как об уже существующей реальности (ст. 21) и как о том, чему еще только предстоит полностью раскрыться (ст. 22−37). См. статью «Царство Божие».
17:22 пожелаете видеть хотя один из дней Сына Человеческого. Возможно и другое прочтение — без «хотя». Речь, по-видимому, идет о торжестве Царства Божиего во Второе пришествие Христа (ст. 26:30). Все христианские поколения станут с нетерпением ждать, когда, по воле Господа, восторжествуют мир и справедливость.
17:23−25 Многие станут подпадать под соблазны лжемессий (21:8−9), однако подлинное пришествие Христа будет таково, что ни у кого не останется ни малейших сомнений в том, кто Он.
17:30 в тот день, когда Сын Человеческий явится. Речь идет о Втором пришествии Христа.
17:32 Вспоминайте жену Лота. Жена Лота уже находилась на пороге спасения, но обратила взор назад и погибла (Быт 19:26).
17:33 Кто станет сберегать душу свою. Кто не захочет отречься себя.
17:34−35 Близкие отношения с кем-либо из спасенных не помогут в день пришествия.
17:37 где труп, там соберутся и орлы. Букв.: «Где тело, там и стервятники будут собраны». Смысл этой фразы в том, что приверженные плотскому, земному существованию на небо не попадут; они, подобно стервятникам, питающимся мертвечиной, будут есть не «хлеб жизни» в Царстве Божием, а поедать «мертвую плоть» своих «мертвых дел». См. также ком. к Мф 24:28.