Українська Біблія. Турконяк
1 Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти Мій народ, щоб вони зробили свято для Мене в пустелі!
2 Та фараон сказав: Хто Він, щоб я дослухався до Його голосу, аби відпустити Ізраїльських синів? Я не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу!
3 А вони кажуть йому: Бог євреїв покликав нас! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести жертву нашому Богові, аби часом не спіткала нас смерть або згуба.
4 А єгипетський цар сказав їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відвертаєте мій народ від праці? Нехай кожен із вас повертається до своєї роботи!
5 Ось тепер народу на цій землі стало багато, — сказав фараон, — тож не даватимемо їм спочинку від праці.
6 І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи:
7 Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому!
8 А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
9 Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!
10 Тож наглядачі та обліковці підганяли їх і зверталися до народу, кажучи: Так говорить фараон: Більше я не даю вам соломи!
11 Ви самі йдіть, і де лише знайдете, збирайте солому, а норма ваша зовсім не зменшується.
12 Тож народ розсіявся по всьому Єгипті, щоби збирати стерню на солому.
13 А наглядачі підганяли їх, говорячи: Виконуйте роботи, призначені на кожний день, — так само, як тоді, коли вам давали солому!
14 Тож обліковців з роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі фараона, бичували і приказували: Чому ви не закінчили і сьогодні призначеної вам кількості цегли, як учора й позавчора?
15 А обліковці з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона, кажучи: Навіщо так чиниш із твоїми слугами?
16 Соломи не дають твоїм слугам, а цеглу кажуть нам робити! Дивись, твоїх рабів бичували, — так що ти кривдиш свій народ.
17 А той сказав їм: Ви — бездіяльні, нероби! Тому й кажете: Підемо принесемо жертву нашому Богові.
18 Тепер ідіть і працюйте, бо соломи вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви здаватимете!
19 Обліковці з Ізраїльських синів бачили, що вони в біді, бо їм говорили: Не зменшуйте кількості цегли, призначеної на день.
20 А коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея і Аарона, які йшли їм назустріч,
21 і вони сказали їм: Нехай спогляне на вас Бог і хай судить, бо ви зробили огидним наш запах перед фараоном і перед його слугами, оскільки дали йому в руки меча, щоб нас повбивав.
22 А Мойсей повернувся до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові? І чому Ти послав мене?
23 Відколи я ввійшов до фараона говорити від Твого Імені, він чинить зло цьому народові. Свого народу Ти не визволив.
Комментарии МакДональда
IV. МОИСЕЙ И фАРАОН: ВЕЛИКОЕ ПРОТИВОСТОЯНИЕ (5:1 — 7:13)
А. Первое противостояние (5:1 — 7:6)
5:1 В 3 главе, 18 стихе Бог повелел Моисею взять с собой старейшин и пойти с ними к фараону. Затем Бог назначил Аарона говорить от лица Моисея (4:14−16). Поэтому вместо старейшин с Моисеем пошел Аарон. Воля Божья выражалась в весьма недвусмысленных словах: «Отпусти народ Мой».
5:2−13 Когда Моисей с Аароном объявили фараону свой первый ультиматум, он обвинил их в том, что они отвлекают народ от работы. И заставил народ работать еще больше. Теперь израильтяне должны были сами собирать солому для обжига кирпичей, изготавливая при этом столько же кирпичей, сколько и раньше. Фараон требовал от евреев невыполнимого, обращаясь с ними, как нацисты обращались с заключенными в концлагерях. Народу пришлось ходить по всему Египту, собирая жниво вместо соломы. В еврейском подлиннике видно, с каким презрением относились к этим угнетенным людям. Коул обращает также внимание на то, что жесткое и шероховатое жниво было плохим заменителем соломы.
5:14−23 До этого евреям приносили солому. Она использовалась для укрепления кирпичей и для того, чтобы кирпичи не прилипали к форме, в которой их выжигали. Надзирателей-евреев били за невыполнение нормы. Они обратились к фараону с протестом, но он не стал их слушать. Тогда они стали винить во всем Моисея и Аарона, а Моисей, в свою очередь, стал жаловаться Богу. Обвинения изнутри, исходящие от народа Божьего, зачастую тяжелее сносить, чем преследования извне.